Яку частину зарплати підприємство має виплачувати працівникам за вимушений простій?

В час, коли Ваше підприємство змушено припинити роботу та оголосити простій, важливо знати як правильно його оформити та оплатити, аби не мати проблем в майбутньому.

Сьогодні ми поговоримо про поняття “простій” та про те, що робити підприємству зі своїми працівниками в подібних умовах.

Читайте також: Як оформити своїх працівників на “віддалену роботу”? 

Що таке простій на підприємстві?

Закон про працю тлумачить простій, як вимушене зупинення роботи через обставини невідворотної сили. Тобто затримка на підприємстві, що викликана саме тим, що не має ні технічних, ні організаційних умов для виконання роботи, або ж обставинами, які відносяться до форс-мажорних. 

Для прикладу, це може бути відключення енергоопалення, невчасна постача товару від контрагента, аварія на підприємстві, несправне обладнання тощо. В нинішніх умовах, причиною простою на підприємстві може бути введення карантину.

Важливо розібратися саме з моментом визначення розміру та процесу оплати простою, адже вона залежить від причини виникнення зупинки роботи. 

Цікаво: Більше про довідку про форс-мажор від ТПП

Яку причину вказати для оплачуваного простою на підприємстві?

Оплата за простій відбувається лише в тому випадку, коли його виникнення трапляється не з вини працівника. Стаття 113 КЗпП роз'яснює, що простій на період оголошення карантину, вважається таким, який утворюється не з вини робітника, а тому і оплачуватись буде в розмірі двох третин окладу працівника. 

У спільному листі Мінпраці та Мінсоцполітики вказаний наступний алгоритм дій:

1. Оформляється акт, в якому фіксується причина зупинення роботи; 
2. Видається наказ підприємства про простій. 

Читайте також: Як підтримати свій бізнес фінансово під час карантину?

Як визначити розмір оплати простою під час карантину?

Оскільки факт карантину відноситься до обставин непереборної сили, і не вважається виробничою ситуацією, під час якої зберігається середня заробітна плата, то за нього будуть платити не нижче 60% фіксованої ставки робітника. 

У випадку, коли в колективному договорі вказаний більший розмір оплати під час простою, то виплата розраховується від тієї суми, що вказана в даному договорі. 

Приклад: 

Місячна ставка робітника, який працює повний робочий день (8 год.) складає 50 000 грн. Час простою триває рівно місяць. А тому і виплатити працівнику за цей простояний термін повинні дві третини його окладу - 33 333 грн. 

Приклад: 

Місячна ставка робітника, який працює повний робочий день (8 год.) складає 50 000 грн. Час простою триває рівно місяць. А тому і виплатити працівнику за цей простояний термін повинні дві третини його окладу - 33 333 грн. 

формула: 

• 50 000 х 2 : 3

Якщо простій відбувається не весь день, а пару годин, тоді розрахунок виплати починається з плати за робочі години (які працівник відпрацював на повній ставці), а потім вже рахуються години, які включені в час простою. 

Приклад: 

Ставка працівника на місяць складає тих же 50 000 грн. Час простою триває 10 днів (що є половиною робочих днів з усього місяця). Сума до сплати робітнику буде - 1) за дні, які він пропрацював на повній ставці - 25 000 грн., 2) за дні простою - 16 666 грн. (в сумі - 41 666 грн.)

формула:   

• за повні дні: 50 000 : 20 х 10;
• з дні простою - ((50 000  х 2 : 3) : 20 х 10).

Важливо! Податки з заробітної плати під час простою у ході сьогоднішнього карантину, потрібно платити обов'язково та в загальному порядку. Тобто доведеться сплатити ЄСВ, ПДФО та військовий збір. 

Єдине від чого позбавлені роботодавці в даній ситуації - від негайних штрафних санкцій. Загальний відсоток сплати податку з заробітної плати під час простою буде 22% (ЄСВ)+18% (ПДФО)+1,5% (військовий збір) = 41,5%. 

Якщо у Вас виникло питання розрахунку заробітної плати працівникам під час простою підприємства - зверніться до нас, ми допоможемо з усіма розрахунками та юридичним оформленням.