Робота з нерезидентами: укладення зовнішньоекономічного договору та особливості оподаткування

1. Укладення договору з нерезидентом (+ зразок зовнішньоекономічного договору)

Практика нашої компанії показує, що добре підготовлений договір з нерезидентом є запорукою вирішення спірних податкових питань на користь платника податків. При цьому форма договору не менш важлива, ніж його зміст.

Згідно Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що затверджене наказом Мінекономіки від 06.09.2001 № 201, договір повинен передбачати умови щодо предмета, об'єкта, мети та інші умови, без яких договір може бути визнано неукладеним згідно матеріального права такого договору.

2. Податковий аспект роботи з нерезидентами

За загальним правилом резидент або постійне представництво нерезидента, які виплачують нерезиденту дохід з місцем походження з України, отриманий таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, зобов'язані сплачувати до бюджету 15% від суми доходу під час такої виплати та за рахунок нерезидента, якщо інше не передбачено міжнародними договорами. Якщо одержувачем доходу є фізична особа, то ставка податку збільшується до 17% у разі, якщо середньомісячний дохід у звітному році перевищує десять мінімальних заробітних плат (в 2013 році ця сума дорівнює 11470 грн.).

Податковий кодекс України містить вимогу щодо включення в договір з нерезидентом-фізособою пункту, в якому буде закріплена ставка податку, за якою має сплачуватися податок з доходу за даним договором.

3. Уникнення 4% ліміту за видатками на консалтингові послуги (+ кейс з практики)

При розробці договору важливо враховувати інтерес суб'єкта ЗЕД щодо оптимального податкового навантаження у взаєминах з нерезидентом.

Зокрема, «наболілим» для багатьох є питання обходу 4-х-відсоткового ліміту на віднесення до валових витрат вартості консалтингових, рекламних та маркетингових послуг. Своі «витратний ліміт»мають і інжинірингові послуги: 5% від митної вартості товару, у зв'язку з покупкою якого дані послуги надаються.

У цьому аспекті наша компанія рекомендує Клієнтам ділити предмет договору таким чином, щоб виникали суміжні правовідносини.

Кейс з практики:

Нашому Клієнту (українське підприємство) необхідно було укласти договір з нерезидентом на надання консультаційних послуг. Вартість послуг у кілька разів перевищувала 4% ліміт за видатками.

Як ми допомогли Клієнту оптимізувати податки:

Ми запропонували Клієнту оформити дані правовідносини за допомогою двох договорів, чітко розмежувавши послуги на консультаційні (консалтингові) та інженерні. Це було оптимальним рішенням, оскільки консалтингова частина не перевищувала «пільгового» 4% порогу для витрат, а решта послуг чітко лягала у визначення інженерних, для яких ліміт не встановлений.

Вигода для Клієнта:

Уникнули збільшення бази податку на прибуток.

4. Робота з фізособами - нерезидентами: ідентифікаційний код

При роботі з нерезидентами - фізичними особами необхідно враховувати вимоги п.70.13 ПКУ, згідно з яким документи (в т.ч. звіти), пов'язані з виплатою доходу фізичній особі (у т.ч. нерезиденту), складені без зазначення реєстраційного номера платника податку (ідентифікаційний код), вважаються складеними з порушенням вимог законодавства.

Исходя из этого, несмотря на то, что прямого требования относительно получения идентификационного кода нерезидентом-физлицом НКУ не содержит, получать его придется.

Для отримання ідентифікаційного коду знадобиться: