З чого починати приватну медичну практику?

В рамках проведення медичної реформи комунальні заклади охорони здоров'я (далі - ЗОЗ) все частіше реорганізуються шляхом перетворення в комунальні некомерційні підприємства. Цей крок є необхідним для переходу від командно-адміністративної моделі (коли на заклад виділяються фіксовані бюджетні кошти, незалежно від завантаженості і тд.) взаємовідносин між замовником медичних послуг і їх постачальниками до контрактної (коли фінансування відбувається за фактично надані медичні послуги).

В силу трудового законодавства така реорганізація дає змогу новоутвореному закладу скоротити штат чи чисельність персоналу (на підставі статті 36 Кодексу законів про працю України).

Вивільнені таким чином працівники стикаються з необхідністю пошуку нової роботи і найпоширенішим способом на сьогодні стає відкриття приватної медичної практики. При цьому скорочення персоналу чи штатних одиниць дуже часто означає наявність вільних площ (подекуди тих же кабінетів, де працювали звільнені працівники), відкриття приватних кабінетів на базі яких і буде темою даного матеріалу.

Даний матеріал буде корисним не тільки звільненим в ході скорочення медичним працівникам, але і тим, які тільки починають свою практику (коли в місцевих комунальних закладах охорони здоров'я є вільні приміщення) та тим хто продовжує працювати в комунальному секторі, проте в силу тих чи інших обставин хоче збільшити кількість годин прийому. Також, ця інформація може бути корисна для головних лікарів ЗОЗ та голів органів місцевого самоврядування (в залежності від об'єкта, що орендується), які погоджують здачу приміщень комунального майна в оренду.

Стадійність процесу відкриття приватної практики виглядає наступним чином:

• реєстрація підприємця чи підприємства;
• оренда приміщень;
• отримання акту санепід обстеження;
• отримання медичної ліцензії для ІП МОЗ України.

Реєстрація підприємця чи підприємства

Реєстрація підприємця є одним з ключових етапів початку власної справи. На практиці доволі поширеними є ситуації, коли лікарі без реєстрації суб'єктом господарювання укладають договори оренди і навіть отримують акти санітарного обстеження, а реєстрацію підприємця залишають на стадію отримання ліцензії на медичну діяльність для ІП. В таких випадках доводиться переробляти і оренду, і акт обстеження, оскільки ліцензійну комісію МОЗ такі документи пройти не можуть. Крім цього відповідне обмеження існує і в законодавстві про оренду державного і комунального майна.

Одним з найпоширеніших страхів лікарів, які все ще працюють в ЗОЗ комунальної форми власності, але мають намір перейти на приватну практику чи суміщати державну і приватну роботу є неможливість поєднання підприємницької діяльності з роботою в комунальному чи державному закладі. В більшості випадків такі страхи є необґрунтованими. Таке обмеження дійсно існує, проте лише для осіб, які займають керівні посади, а саме головного лікаря, його заступників, керівників структурних підрозділів і їх заступників. Рядові працівники можуть вільно працювати за сумісництвом в приватному секторі, при цьому навіть без погодження з керівництвом за основним місцем роботи. До таких висновків приходимо в силу Постанови КМУ “Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій” від 3 квітня 1993 року за номером 245 та спільного наказу Мінпраці, Мін'юсту та Мінфіну від 28.06.1993 №43 "Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій" та листа Мінсоцполітики від 08.09.2011  N 731/13/84-11.

Оскільки вивільнення працівників носить в тій чи іншій мірі масовий характер, на практиці доволі популярними є отримання медичної ліцензії на ІП  одразу на групу медпрацівників. Для цього підприємець, оренда і медична ліцензія ІП відкривається на одного з групи, а решта виступають в ролі найманих працівників. Альтернативним варіантом є створення підприємства, засновниками і одночасно працівниками якого можуть виступити медичні працівники.

Оренда приміщень в комунальному ЗОЗ

Як ми вже згадували вище, скорочення штату, хоча і не завжди, в більшості випадків означає звільнення і площ. Крім цього навіть без звільнення працівників ЗОЗ зазвичай мають вільні кабінети, які можна здавати в оренду.

Як і у випадку з реєстрацією у відношенні оренди комунальної власності часто бувають популярні стереотипи, наприклад щодо заборони на здачу такого майна в оренду. Особливо поширеним є таке бачення ситуації серед головних лікарів ЗОЗ та голів органів місцевого самоврядування, які будучи підписантами договорів оренди стараються мінімізувати свою потенційну відповідальність.

Насправді оренда комунального майна цілком законна за умови дотримання спеціальних умов, передбачених Законом України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 року за номером 2269-XII.

Так, серед іншого в оренду може здаватись нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

Крім цього, розробники ліцензійних умов медичної практики (постанова КМУ від 2 березня 2016 року за номером 285 ) пішли далі і дозволили використовувати на праві оренди не тільки приміщення, але і медичні вироби, які необхідні в процесі зайняття медичною практикою по тій чи іншій спеціальності. Можливість для здачі в оренду медичних виробів знаходимо і у вищезгаданому законі за номером 2269-XII, відповідно до якого їх можна віднести до категорії “окремого індивідуально визначеного майна підприємств”.

Ключовими перевагами оренди в комунальному закладі є:

• висока ймовірність відповідності санітарним та будівельним нормам, а звідси мінімум інвестицій в ремонт і перепланування;
• наявність стабільного потоку пацієнтів, які централізовано приходять у великий багатопрофільний заклад;
• можливість працювати після закінчення робочих годин як лікаря комунального закладу в тому ж кабінеті вже в форматі приватної практики, що зручно з точки оптимізації пересування і затрат часу.

Отримання акту санітарно-епідеміологічного нагляду

Отримання санепід акту для приміщень орендованих у діючого комунального ЗОЗ практично не має специфіки. Єдиний нюанс полягає в тому, що навіть якщо комунальний заклад отримав свій власний акт на увесь майновий комплекс (який найімовірніше включав приміщення, що здається в оренду), лікар, який планує отримати індивідуальний іменний акт конкретно на кабінет/кабінети, що беруться в найм.

Остання стадія, якою є отримання ліцензії на приватну медичну практику не має особливостей зумовлених орендними відносинами, а тому детально про неї в даному матеріалі ми зупинятися не будемо. Більше про ліцензування ви можете прочитати на сторінці даної послуги послуги та пов'язаних аналітичних матеріалах наших юристів.

Якщо Ви хочете розібратися самостійно в процесі оформлення документів для отримання ліцензії, Ви можете зробити це з допомогою нашого матеріалу з відео.

Висновки

Перехід на контрактну модель медичного обслуговування населення часто має своїм результатом вивільнення значної кількості медичного персоналу. І хоча на перший погляд це ця ситуація є виключно негативною, багато з медпрацівників можуть використати такий поворот на свою користь, оптимізувавши свій графік та піднявши доходи через підприємницьку діяльність.

В результаті реформи дохід може генеруватись не лише з кишені пацієнтів, але і через систему компенсації державою (в особі Національної служби здоров'я) за безкоштовно надані медичні послуги згідно відповідного переліку.

Хочеться також відмітити, що реорганізація ЗОЗ в некомерційні підприємства дозволяє останнім гнучко розпоряджатись коштами, а це в свою чергу відкриває можливість для подальшої співпраці між такими підприємствами і приватно практикуючими лікарями, наприклад на підставі цивільно-правових угод.

Для відкриття приватної практики лікарям необхідно прослідувати певному алгоритму дій, а саме:

• зареєструвати підприємця;
• орендувати кабінет;
• отримати санітарний акт;
• подати документи в МОЗ та отримати ліцензію на приватну медичну діяльність.

Для рядових лікарів не існує жодних заборон на отримання ліцензії приватної медичної практики та відкриття підприємця. В той же час головні лікарі, попередньо перевіривши факт реєстрації суб'єкта господарювання, можуть сміливо здавати в оренду вакантні приміщення з дотримання вимог відповідного законодавства.

Ціна медичної ліцензії для ІП обговорюється індивідуально.