Юридичні аспекти відновлення правовстановлюючих документів на об'єкт нерухомості. Частина 1

Одним з найактуальніших питань, пов'язаних з майновими правовідносинами, залишається відновлення документів на об'єкт нерухомого майна. Незважаючи на те, що на перший погляд ця проблема є юридично ясною, вона може бути настільки багатогранною, що затягується на тривалий період часу. А якщо виникла термінова необхідність продажу квартири або земельної ділянки? Усвідомлення факту, що правовстановлюючий документ на нерухомість повинен бути відновлений повинно підкріплюватися розумінням того, які дії потрібно для цього зробити.

Дана публікація є першою з серії матеріалів про відновлення правовстановлюючих документів на нерухомість. Проблематика цього питання більш докладно описана в другій частині.

У юридичній практиці під відновленням документа найчастіше розуміється отримання його дубліката. Як зазначено в листі Державної реєстраційної служби від 15.01.2013 р № 12-06-15-13 «чітке визначення терміна «дублікат» в чинному законодавстві відсутнє, проте з практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції дублікатом є другий примірник документа, який має таку ж юридичну силу, як і оригінал. Тобто дублікат документа повинен містити ті ж відомості, що й оригінал документа. Фактично видача дубліката полягає у відтворенні тексту документа, дублікат якого видається, яке спрямоване на відновлення такого документа при неможливості використання останнього з певних причин». ДСТУ 2732: 2004 «Діловодство та архівна справа» дає наступне визначення: дублікат оригіналу - повторно оформлений службовий документ для використання замість втраченого або пошкодженого оригіналу, що має таку ж юридичну силу.

Документ про право власності на нерухомість може бути втрачений з різних причин. Найбільш поширеними є втрата, псування і крадіжка. Однак, кожна ситуація має свої юридичні особливості, які визначають процедуру відновлення необхідного документа. При цьому, важливо знати, що втрата правовстановлюючого документа не призводить до втрати права власності на об'єкт нерухомості, однак веде до проблем з реалізацією даного права.

В загальному вигляді, процес можна крок за кроком представити наступним чином:

- Подача оголошення в газету про втрату документа, наприклад свідоцтва про право власності та визнання його недійсним;

- Подача заяви про видачу дубліката в службу або орган, які оформляли правовстановлюючий документ;

- Реєстрація дубліката правовстановлюючого документа в територіальному органі реєстраційної служби (при необхідності).

Слід пам'ятати, що причини втрати документа мають свої особливості в діях. Так, факт крадіжки повинен бути зафіксований територіальним органом внутрішніх справ, а потерпілій особі повинна бути видана відповідна довідка. Якщо документ був знищений унаслідок яких-небудь аварійних ситуацій, наприклад затоплення квартири, необхідна відповідна інформація з ЖЕКу, а при пожежі - з підрозділу МНС.

Юридична практика показує, що процес відновлення залежить від кількох важливих факторів, головними з яких є наступні: який документ втрачений, коли і ким він видавався.

Державна реєстраційна служба України у своєму листі від 15.01.2013 р № 12-06-15-13 вказує, що «за загальним правилом, у разі втрати або псування документа лише суб'єкт, що видав такий документ, може видати його дублікат». Виходячи з цього, найбільш типовими ситуаціями буде відновлення документів на право власності, виданих органами державної реєстраційної служби, БТІ, підрозділами державного агентства земельних ресурсів, приватними і державними нотаріусами.

Кожна вищезгадана ситуація буде більш детально розглянута в наступній публікації.