Які валютні операції дозволені для виплат із України?

Підприємці та компанії, які працюють із іноземними партнерами, стикаються з постійними змінами у валютному регулюванні України. Особливо зараз, в умовах воєнного стану, що неминуче призвело до нових рішень від НБУ. У свою чергу кожне рішення так чи інакше може вплинути як на стабільність бізнесу, так і на ефективність міжнародного співробітництва. Звертаючись до нас за юридичною консультацією, наші клієнти хочуть бути впевненими у дотриманні всіх законодавчих норм під час проведення валютних операцій з України. Враховуючи актуальність теми, у цій статті ми розглянемо:

• Які обмеження на валютні операції встановлені Національним банком України;
• Як змінилися правила для виплат за товари, послуги, а також повернення позик та дивідендів;
• Що потрібно знати підприємцю для успішного виконання міжнародних валютних транзакцій.

Крім того, ви дізнаєтесь, як наші юридичні послуги допоможуть уникнути помилок, заощадити час та забезпечити надійність ваших фінансових операцій з України за кордон. Читайте далі, щоб розібратися в нових правилах та успішно адаптуватися до змін.

Цікаво: Як вивезти гроші за кордон легально: що варто знати?

Що таке критичний імпорт та які товари та послуги до нього входять?

З початку військових дій Національний банк України (НБУ) запровадив суворі обмеження на валютні операції для захисту економіки та запобігання неконтрольованому відтоку капіталу.

Раніше критичний імпорт товарів займав центральне місце у переліку дозволених валютних операцій. Критичний імпорт - це категорії товарів та послуг, які визнані життєво важливими для економіки та суспільства в умовах надзвичайного стану. До переліку включалися товари, без яких неможливо забезпечити базові потреби населення, функціонування інфраструктури та безпеку держави.

Цілями механізму критичного імпорту були:

• Підтримка внутрішньої стабільності (забезпечення населення продуктами харчування, медикаментами та іншими життєво важливими товарами).
• Збереження економічного балансу (мінімізація відтоку валюти за кордон, щоб підтримувати стійкість гривні).
• Спрощення валютного контролю (зниження навантаження на систему валютних операцій через обмеження платежів лише на пріоритетні напрямки).
• Фокус на державні потреби (підтримка армії, оборонної промисловості та інфраструктурних проектів).

Водночас під цю категорію підпадали не лише життєво важливі товари, такі як продовольство, медикаменти та паливо, а й широкий перелік послуг – що фактично надавало можливості для виведення коштів за кордон легальним шляхом. Наприклад, можна було платити за:

1. Послуги у сфері IT:

• Оплата передплати програмного забезпечення (наприклад, Microsoft, Adobe, AWS, Google Cloud).
• Послуги хостингу, доменних імен та хмарних обчислень.
• Розробка та підтримка програмного забезпечення закордонними компаніями для українських замовників.

2. Транспортні та логістичні послуги:

• Оплата міжнародної логістики, включаючи перевезення та митне оформлення.

3. Юридичні послуги:

• Оплата послуг міжнародних юридичних фірм для супроводу правочинів або судових процесів.

4. Маркетингові послуги:

• Оплата реклами та просування на міжнародних платформах, таких як Google Ads та Meta (Facebook, Instagram), також вважалася припустимою, якщо була пов'язана з експортною виручкою.

В Україні критичний імпорт регулювався постановою Кабінету Міністрів України №153 від 24 лютого 2022 року «Про перелік товарів критичного імпорту». Ця постанова визначала список товарів та послуг, імпорт яких вважався життєво важливим для країни в умовах воєнного стану. 7 липня 2022 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про відміну переліку товарів критичного імпорту. Це рішення набуло чинності 9 липня 2022 року, що дозволило бізнесу з цієї дати купувати валюту та здійснювати перекази щодо операцій імпорту товарів без обмежень. Але постанова продовжила діяти на послуги. Водночас 7 травня 2024 року уряд припинив його дію на послуги у тому числі. Таким чином, на даний момент ця постанова не діє ні для товарів, ні для послуг.

Цікаво: Підтвердити джерело походження коштів: у яких випадках потрібно і як це зробити?

Які валютні транзакції дозволено для імпорту товарів та послуг в Україну?

Питання валютного регулювання в Україні на даний момент регулюються переважно Постановою Правління Національного банку України №18 від 24 лютого 2022 року "Про роботу банківської системи у період запровадження військового стану". Цей документ встановлює жорсткі обмеження на транзакції, але дозволяє певні операції для забезпечення функціонування економіки та виконання міжнародних зобов'язань України. Ось основні категорії дозволених операцій:

1. Операції, пов'язані з імпортом товарів та послуг

• Оплата імпортних товарів: дозволені платежі за товари, постачання яких здійснювалися після 23 лютого 2021 року, включаючи супутні витрати, штрафи та компенсації збитків за невиконання контрактів.
• Послуги, пов'язані з імпортом: дозволена оплата транспортних та логістичних послуг, необхідних для забезпечення постачання.

2. Повернення позик

• Дозволено повернення основної суми позики, а також відсотків, якщо:

-        Позика залучалася до 20 червня 2023 року.

-         Позикові кошти надійшли на рахунки українських банків.

-        Немає простроченої заборгованості на дату 24 лютого 2022 року.

-        За умовами договору позики дата сплати відповідного процентного платежу припадає на дати після 24 лютого 2022 року (включно).

-        Перекази для сплати прострочених на 1 травня 2024 року відсотків за позиками дозволені, але не можуть перевищувати 1 000 000 євро (або еквівалент в іншій валюті за курсом НБУ) протягом одного календарного кварталу.

-        Повернення позик, отриманих після 20 червня 2023 року, можливе при виконанні всіх встановлених регулятором умов.

3. Оплата послуг

• Освітні послуги: оплата за навчання та супутні витрати (проживання, медичні послуги, трансфер).
• Медичні послуги: оплата лікування, реабілітації та інших пов'язаних витрат за кордоном.
• Страхові послуги.
• Консульські послуги.
• Послуги у сфері спорту.

Виплата дивідендів нерезидентам з України 2024 року регулюється постановою Національного банку України (НБУ) №56 від 3 травня 2024 року. Згідно з цим документом, з 4 травня 2024 року підприємства отримали можливість репатріювати дивіденди, нараховані за результатами діяльності, починаючи з 1 січня 2024 року. При цьому встановлено ліміт на репатріацію дивідендів — не більше 1000000 євро (або еквівалент в іншій іноземній валюті) на місяць.

Таким чином, Україна поступово переходить від спрощеного підходу критичного імпорту до більш складної та різнобічної системи валютних операцій. Ця зміна відображає потребу у більш гнучкій економічній політиці, яка спрямована на відновлення та модернізацію економіки в умовах війни. Для того, щоб успішно адаптуватися до нових умов та забезпечити надійність ваших валютних операцій, важливо звертатися за професійною допомогою. Ми пропонуємо:

• Аналіз діяльності підприємства. Проведення правового та фінансового аналізу компанії-платника для визначення підстав та сум, які можуть бути виплачені нерезидентам.
• Консультування з питань податкових питань. Оптимізація оподаткування виплат нерезидентам, включаючи використання міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування. Підготовка пакета документів на підтвердження пільгових ставок податку репатріацію.
• Супровід валютних операцій. Допомога у підготовці та оформленні документів для виконання валютних операцій, включаючи взаємодію з банками та подання необхідних заяв до НБУ.

Зверніться до нас, щоб мінімізувати ризики, заощадити час та отримати кваліфікований юридичний супровід на кожному етапі ведення вашого бізнесу в Україні та за кордоном.