Розрахунки ЗЕД в умовах воєнного стану

Вартість послуг:

від 500 USD

Супровід

5.0

На основі 200 відгуків в Google

Відгуки наших Клієнтів

Генеральний директор Сташкевич І.Є., ТОВ "Торгова фірма "РУДЬ"

Хочемо зазначити, що в особі компанії "Правова допомога" ми знайшли надійного партнера з юридичного обслуговування і можемо рекомендувати її як команду кваліфікованих фахівців

Партнер, Лисенко Д.Ю., Василь Кисиль і партнери

... висловлюємо Вам свою повагу і вдячність за плідну співпрацю.
... робота у спільних проектах дала змогу пересвідчитись у вашій високій професійній майстерності

Керівник Л.І. Червонюк, ТОВ "Віталюкс"

Компанія Віталюкс високо цінує результати співпраці з ЮК «Правова допомога», і, грунтуючись на власному досвіді, готова рекомендувати її зацікавленим особам...

Президент АСБУ Тедеєв Е.С., Асоціація спортивної боротьби України

Асоціація спортивної боротьби України щиро дякує колективу юридичної компанії "Правова допомога" за взаємовигідне співробітництво...

G. Zeynep Kucuk, SANOVEL ILAC SAN. ve TIC. A.S.

Допомогли з ліквідацією іноземного представництва в Україні

Генеральний директор Логвиненко І. В., ТОВ "Авіакомпанія БРАВО"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія Браво" висловлює подяку за співпрацю Юридичній компанії "Правова допомога" за якісне та оперативне надання юридичних послуг.

Генеральний директор Скибінський В., Йокогава Електрик Україна Лтд.

Йокогава Електрик Україна Лтд. може рекомендувати Володимира Гурлова та його команду як надійного юридичного партнера в Україні для іноземного бізнесу...

Головний офтальмолог України, Оксана Вітовська, Громадська спілка «Всеукраїнський альянс офтальмологів»

висловлюємо щиру подяку коллективу юридичної компанії «Правова допомога» та особисто Гурлову В. за професіоналізм і цілеспрямованість в роботі.

Ситуація в Україні вносить свої корективи у роботу бізнесу. Регулярні зміни законодавства, у тому числі й зовнішньоекономічної діяльності (далі, ЗЕД), призводять управлінців до висновку, що не потрібно чекати, доки ситуація повернеться на свої колишні місця, а треба діяти зараз – вести бізнес за новими «правилами гри».

З 24.02.22 року Постанова Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період дії воєнного стану» №18 (далі Постанова №18) внесла низку обмежень щодо зовнішньоекономічної діяльності. Виникло поняття "критичного імпорту" - переліку товарів та послуг, які критично необхідні для життя країни та бізнесу в умовах воєнного часу.

Компанії, що працювали з імпортом, зіткнулися з обмеженнями щодо купівлі валюти та розрахунків ЗЕД на період воєнного стану. Бізнес, основна діяльність якого не потрапила в поняття "критичного ринку", виявився зі "зв'язаними руками", оскільки не міг повноцінно проводити діяльність в Україні та здійснювати розрахунки за боргами з постачальниками - нерезидентами.

Важливо! 01.07.2022 року набирає чинності закон, яким вносяться зміни до Податкового кодексу, поновлюється нарахування та сплата податків і мит імпорту товарів та послуг. Ця зміна дозволила відновити діяльність більшості бізнесів. Докладніше про нововведення для ЗЕД в Україні.

Цікаво: Квотування імпортних та експортних операцій.

Строки погашення заборгованостей з імпортно-експортних операцій в умовах воєнного стану.

Зміни у ЗЕД законодавстві торкнулися термінів погашення імпортно-експортних операцій, а саме:

для імпортно-експортних операцій, здійснених після 05.04.2022 року, терміни розрахунків за операціями становлять 180 днів (до 09.07.2022 термін становив 120 днів);
для імпортно-експортних операцій, здійснених до 05.04.2022 року, строки розрахунків за операціями залишаються 365 днів.

Скорочення термінів використання придбаної валюти.

З 11.07.2022 року, з метою зниження тиску на валютному ринку, НБУ скорочує термін використання придбаної валюти для подальших розрахунків за операціями ЗЕД з 10-и до 2-х робочих днів.

Важливо! Оновлення! З 06.09.2022 року забороняється придбання суб'єктами господарської діяльності іноземної валюти у разі, якщо компанія має іноземну валюту на своїх банківських рахунках. Іншими словами, компанії мають проводити оплати за рахунок власних коштів, після чого заявлятись на купівлю іноземної валюти.

Примітка: вищезазначене правило діє у разі, коли на банківському рахунку компанії знаходиться валюта понад еквівалент 400 тис. грн.

Суми коштів, які не включаються до обмежень:

іноземна валюта розміщена на депозиті до 06.09.2022 р. включно;
посередницькі суми отримані за договорами комісії, консигнації та агентськими договорами (які підлягають подальшому перерахуванню власнику коштів);
іноземна валюта, придбана для відряджень.

07 липня 2022 року КМУ України ухвалив Постанову, яка з 09.07.2022 року дозволяє виробляти імпорт товарів усіх груп УКТЗЕД, а також купувати валюту для подальших розрахунків з нерезидентами. Через війну прийняття цієї Постанови скасовується поняття “критичний імпорт товарів”.

Також, придбання валюти та подальші валютні розрахунки дозволені для:

"критичного імпорту послуг";
розрахунків із мікрофінансовою організацією або її представництвом;
повернення нерезиденту передоплати, якщо аванс отримано після 23.02.2022, у Вас немає можливості виконати зобов'язання за контрактом;
виплати аліментів;
оплати навчання в іноземних навчальних закладах;
оплати лікування в іноземних медичних закладах (в т.ч. оплати на транспортування хворих); витрати пов'язані зі смертю громадян.

Виняток: послуги "критичного імпорту". Підприємства мають право імпортувати лише ті послуги, роботи, права інтелектуальної власності, немайнові права, що входять до переліку, затвердженого постановою КМУ №761 від 07.07.2022.

Виходячи з вищезазначеного, можемо зробити невтішний висновок, що борги з імпорту послуг залишаються “замороженими”. Якщо Ви потрапили до переліку компаній, які не можуть розрахуватися з нерезидентом за поставлені товари або послуги, існує кілька способів, які можуть Вам допомогти.

Цікаво: Митна вартість товарів: як розрахувати?

Спосіб 1. Взаємозалік існуючих заборгованостей

Даний варіант передбачає, що з одним і тим самим клієнтом Ви маєте укладені договори та заборгованості, як отримання, так і надання послуг/постачання товару.
Нове! Ви могли вільно використовувати цю схему до вересня 2022 р. З 06.09.2022 року набули чинності зміни в законодавстві, які вносять пряму заборону на взаємозалік заборгованостей, за винятком операторів телекомунікацій (їм дозволено застосовувати цей механізм).

Нагадаємо, що обов'язковими (одночасними) умовами для взаємозаліку заборгованості є:

вимоги сторін мають бути зустрічними (кредитор одних зобов'язань є боржником інших);
вимоги повинні бути однорідними, тобто грошовий борг зараховується за рахунок грошового боргу, а товарний борг за рахунок товарного;
термін погашення заборгованості вже настав.

До 06.09.2022 року не було передбачено обмежень щодо проведення взаємозаліку заборгованостей у період воєнного часу. Але на практиці існували внутрішні розпорядження НБУ, які містили уточнення. Дані роз'яснення та уточнення, як діяти в кожній ситуації, є у банківських співробітників, тому перед проведенням взаємозаліку для наших клієнтів ми зверталися до менеджера банку для отримання схвалення на проведення операції.

Якщо вами було проведено операцію із взаємозаліку заборгованостей ЗЕД до вересня 2022 року, і банк не зняв її з валютного контролю, ви можете відстоювати своє право, оскільки законодавчо обмеження введено лише 06 вересня.

Взаємозалік заборгованостей оформляється Договором взаємозаліку заборгованостей.

У бухгалтерському обліку відбивається взаємозалік заборгованостей між договорами. З метою податкового обліку наслідків немає.

Спосіб 2. Залік заборгованостей після відступлення права вимоги

Відступлення права вимоги - це операція з переуступки кредитором боргу третій особі (новому кредитору) з попередньою або наступною компенсацією такого боргу (або без компенсації). Іншими словами, компанія купує чужий борг (за комісію або без неї) і стає новим кредитором. У цій ситуації, згода боржника не потрібна, він повинен бути повідомлений (у письмовій формі) про зміну поточного кредитора.

Залік заборгованостей після відступлення права вимоги оформляється Договором відступлення права вимоги.

У бухгалтерському обліку відображається переведення заборгованості зі старого кредитора на нового.

З метою податкового обліку наслідків немає.

Спосіб 3. Прощення боргу та визнання доходу

У зв'язку з військовим становищем та нестабільною економічною ситуацією в Україні багато компаній не мають можливості розрахуватися зі своїми кредиторами. Деякі нерезиденти можуть пробачити українським компаніям частину чи весь борг перед ними.

Дане рішення оформлюють документально за допомогою додаткової угоди, в якій позначають, що кредитор не вимагає погашення боргу.

Примітка: без цієї додаткової угоди кредитор у будь-який момент може звернутися до суду і вимагати погашення боргу з додатковою виплатою нарахованої за договором пені.

У бухгалтерському обліку сума прощеної кредитором заборгованості відноситься резидентом у рахунок інших доходів.

У податковому обліку:

1) У частині податку на прибуток: сума прощеної заборгованості входить у доходи і оподатковується 18% на прибуток.

2) У частині ПДВ: якщо операція була об'єктом оподаткування ПДВ, то підприємство мало право на формування податкового кредиту (у разі імпорту, сплата в момент перетину митного кордону). При оформленні прощення боргу, податковий кредит не потребує коригування чи донарахувань зобов'язань.

Наша компанія надає низку послуг із супроводу зовнішньоекономічної діяльності:

Аналіз, правки та супровід укладання зовнішньоекономічних договорів;
Супровід імпорту або експорту товарів, включаючи допомогу з проходженням митниці в Україні;
Супровід проведення розрахунків за зовнішньоекономічними договорами;
Пошук оптимального рішення у конфліктних ситуаціях під час ведення зовнішньоекономічної діяльності тощо.

Якщо вже сьогодні вам потрібно отримати не лише відповіді на свої запитання, а й реальну юридичну допомогу, звертайтеся до нас.

Вартість послуг для імпорту та експорту товарів тут.

Вартість бухгалтерського супроводу та консультування тут.

Дата публікації: 15/08/2022