ГоловнаПублікації нашої юридичної фірмиПубликації в ЗМІНовий закон про благодійництво в Україні: можливості, перспективи і ризики (2013)

Новий закон про благодійництво в Україні: можливості, перспективи і ризики (2013)

Виходячись з досвіду надання послуг з реєстрації та юридичного супроводу благодійних організацій, партнер ЮК "Правова допомога" Володимир Гурлов підготував матеріал про новий Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» спеціально для Контракти.UA.

Матеріал доступний на сайті порталу за посиланням http://kontrakty.ua/article/59266.

Повний текст статті:

3 лютого 2013 набув чинності новий Закон «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Цей документ істотно спрощує порядок державної реєстрації благодійних організацій, посилює вимоги до управління цими організаціями і розширює можливості їх використання для оптимізації оподаткування.

Державна реєстрація благодійних організацій тепер буде здійснюватися в тому ж порядку, що і держреєстрація підприємств. Тобто, не органами Мін'юсту, як було раніше, а державними реєстраторами відповідно до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Завдяки цьому строк державної реєстрації благодійних організацій скоротиться з двох місяців, без урахування часу на постановку на облік в органах ДПС, ПФУ та статистики, до трьох робочих днів з урахуванням часу на постановку на облік. Крім того, скоротився перелік документів, необхідних для реєстрації (зокрема, не потрібно буде подавати відомості про засновників благодійної організації та членів її виконавчого органу, відомості про наявність відділень), і, як наслідок, зменшилися ризики відмови в реєстрації.

Також варто відзначити скасування територіальних статусів благодійних організацій. Для виходу на всеукраїнський рівень тепер зовсім не обов'язково створювати відділення в більшості областей України.

Але в гонитві за спрощенням діяльності благодійних організацій законодавець скасував також норми, які перешкоджали нецільовому використанню результатів діяльності благодійних організацій.

Так, була скасована заборона на формування майна та коштів благодійної організації за рахунок кредитів і заборона на передачу цих коштів і майна в заставу. В результаті, цілком реальною стає схема, при якій благодійна організація, зібравши певний розмір благодійних пожертв, візьме кредит у підприємства чи банку під заставу цих пожертвувань. А коли терміни повернення кредиту пройдуть, підприємство зможе звернути стягнення на все майно благодійної організації, в тому числі, на зібрані пожертви.

Крім того, судячи з усього, благодійні організації зможуть виступати поручителем або заставодавцем у кредитних договорах, надавати позики або кредити за рахунок пожертвувань. Адже ч. 2 ст. 23 Закону про благодійну діяльність забороняє здійснювати ці дії тільки по відношенню до членів органів управління благодійних організацій. Тим самим, допускаючи можливість надавати позики і кредити іншим особам.

Немає у новому Законі і вимог відносно того, щоб отримувачами благодійної допомоги були особи, які її потребують. Раніше така вимога була присутня у визначенні одержувача благодійної допомоги. Тепер же одержувач може отримувати благодійну допомогу для будь-яких законних інтересів у всіх сферах благодійної діяльності. При цьому до числа останніх віднесено, зокрема, стимулювання економічного зростання та розвитку економіки України та її окремих регіонів та підвищення конкурентоспроможності України. Тобто, тепер благодійні організації цілком легально можуть надавати благодійну допомогу підприємствам для стимулювання їх економічного зростання і конкурентоспроможності.

Зникли в новому Законі і вимоги щодо необхідності обліку на окремих банківських рахунках коштів для господарської та благодійної діяльності. Заслуговують на увагу положення ч. 2 ст. 6 Закону, що дозволяють повернення благодійнику як поворотної фінансової допомоги суми валютних цінностей благодійного гранту, цільове використання яких не відбулося протягом строку, визначеного благодійником. Для благодійника це може бути способом тимчасового виведення грошових коштів з метою зменшення податкових зобов'язань в певний обліковий період, з подальшим поверненням йому цих коштів.

На фоні всіх цих і багатьох інших можливостей по використанню благодійних організацій, декларативною виглядає заборона на надання благодійної допомоги політичним партіям або від імені політичних партій, а також заборона брати участь у передвиборній агітації:

  1. нічого не заважає надати благодійну допомогу іншій юридичній особі, яка, в свою чергу, профінансує політичну партію;
  2. немає заборони на надання благодійної допомоги виборцям від імені кандидатів у Президенти або народні депутати, а також безпосередньо кандидату в Президенти або народні депутати;
  3. одночасно з введенням цієї заборони зникла заборона на здійснення благодійності Президентом, народними депутатами, посадовими і службовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування в межах, що виходять за рамки задекларованих ними доходів.

Уникнути таких зловживань, ймовірно, покликані більш жорсткі вимоги до управління благодійними організаціями.

Так, нове законодавство обмежує організаційно-правові форми благодійних організацій, дозволяючи створювати їх тільки у формі благодійного товариства, благодійного фонду чи благодійної установи і визначає особливості управління ними. Зокрема, благодійне товариство повинно створюватися не менш ніж двома засновниками. Благодійний фонд та благодійна установа - одним або двома засновниками. При цьому особливістю благодійного фонду є те, що його учасники не зобов'язані передавати йому будь-які активи для досягнення цілей благодійної діяльності, а благодійна установа, навпаки, створюється за рахунок активів, що передаються одним або кількома засновниками для досягнення благодійних цілей за рахунок цих активів і / або доходів від них.

Також в Законі з'явилися вимоги до укладення угод, в яких можуть бути зацікавлені члени органу управління. Зокрема, члени органу управління благодійної організації не можуть брати участь у прийнятті рішень щодо договорів або інших правових угод між благодійною організацією та цим членом органу управління або пов'язаною з ним особою. Крім того, учасники (засновники) та члени органів правління благодійних організацій не можуть бути учасниками бенефіціарами (отримувачами благодійної допомоги). Але:

  • законодавство чітко не визначає наслідків укладення угод з порушенням цих заборон (тому такі угоди будуть оскаржуваними), і хто зможе оскаржувати такі угоди (ймовірно, цим будуть займатися податкові органи);
  • неясно, чи є членами органів управління благодійних організацій їх засновники та / або учасники. З одного боку, загальні збори учасників також названо органом управління благодійної організації, з іншого – ч. 4 ст. ст. 23 Закону розділяє поняття засновників (учасників) і членів органів управління благодійної організації.

Вищеописані нечіткості законодавчого регулювання можуть мати критичні наслідки. Адже ч. 2 ст. 27 Закону дозволяє за рішенням суду припинити діяльність будь благодійної організації за позовом будь-якого зацікавленого особи у разі використання її активів з порушенням встановлених Законом вимог протягом не менше 12 місяців. Враховуючи, що вимоги до використання активів законодавством чітко не визначені, а під зацікавленою особою може розумітися майже будь-яка особа, то загроза примусової ліквідації постійно висітиме над благодійними організаціями як «дамоклів меч».

Якщо у Вас виникли питання, зв'яжіться з нами.



Написати автору лист

Все ще залишаються запитання?

Може досить витрачати час та вже варто звернутися до професіоналів?

Дізнатися вартість


Пов'язана практика

ЗАДАТИ ПИТАННЯ ЮРИСТУ
Дод. меню
Пов'язана практика Послуги по темі статті