Відкрити бізнес за кордоном

Податкове планування діяльності іноземної компанії

Реєстрація юридичної особи за кордоном — лише технічний етап. До її створення важливо зрозуміти, де і скільки податків сплачуватимуть сама компанія та її власники. Ми аналізуємо:

• податок на прибуток;

• VAT;

• податки із заробітної плати та соціальні внески;

• оподаткування дивідендів;

• withholding tax;

• договори про уникнення подвійного оподаткування;

• структуру фінансування компанії;

• трансфертне ціноутворення та операції з пов'язаними особами;

• ризик постійного представництва;

• місце фактичного управління;

• правила КІК;

• податкове резидентство власника.

Для іноземної компанії важливе не лише місце її формальної реєстрації. Якщо ключові управлінські рішення фактично приймаються в іншій країні або там виконується істотна частина діяльності, потрібно окремо оцінювати місце ефективного управління (place of effective management) і ризик виникнення постійного представництва (permanent establishment).

Тож податкову модель ми співвідносимо з тим, де реально перебуватимуть директор, команда, активи, клієнти та управлінські функції.

Для податкового резидента України володіння іноземною компанією може створювати обов'язки за правилами контрольованих іноземних компаній. Контролюючі особи подають звітність щодо КІК у порядку, встановленому ст. 39² ПКУ. Отже, КІК при відкритті компанії за кордоном потрібно аналізувати ще до створення структури, а не після першого звітного року. Так власник заздалегідь розуміє українські податкові та звітні наслідки володіння іноземним бізнесом.

Податкові умови для бізнесу в популярних юрисдикціях у 2026 році

Універсальної “найкращої” країни немає. Одна й та сама юрисдикція може бути ефективною для IT-компанії та невигідною для торговельного або виробничого бізнесу.

Наведемо нижче ставки та режими є орієнтирами для порівняння. Безпосереньо перед реєстрацією ми повторно перевіряємо їх на дату проєкту та оцінюємо разом з іншими критеріями: видом діяльності, географією клієнтів, податковим резидентством власників, банківськими вимогами та реальною моделлю роботи. 

Польща

Стандартна ставка CIT у Польщі становить 19%. Ставка 9% може застосовуватися до визначених доходів малих платників та компаній, які розпочинають діяльність, за умови дотримання встановлених законом критеріїв. У 2026 році один із ключових порогів прив'язаний до еквівалента 2 млн євро доходу.

Також у Польщі діє окрема модель оподаткування — так званий естонський CIT. Для малих платників та нових компаній ставка такого режиму у 2026 році становить 10%, для інших — 20%, але застосування режиму має низку умов.

Естонія

Естонська система передбачає оподаткування прибутку компанії переважно на етапі його розподілу. З 2025 року податок на розподілений прибуток розраховується за ставкою 22/78 від чистої суми розподілу.

Тому Естонія може бути цікавою компаніям, які планують залишати значну частину прибутку в бізнесі та реінвестувати його.

Латвія

У Латвії корпоративний податок також побудований навколо оподаткування розподіленого та умовно розподіленого прибутку. Базова ставка становить 20%, а нерозподілений прибуток, який залишається для розвитку бізнесу, за загальним правилом не створює поточного CIT.

Грузія

У Грузії корпоративна модель також орієнтована на оподаткування розподіленого прибутку. Базова ставка profit tax становить 15%, а реінвестований прибуток за загальною моделлю не оподатковується до його розподілу.

ОАЕ

У 2026 році ОАЕ вже не є юрисдикцією, де корпоративний податок «відсутній».

За загальними правилами corporate tax становить:

• 0% для оподатковуваного доходу до 375 000 AED;

• 9% для частини оподатковуваного доходу понад 375 000 AED.

Для Qualifying Free Zone Person ставка 0% може застосовуватися до Qualifying Income, тоді як інший оподатковуваний дохід підлягає оподаткуванню за ставкою 9%.

Тому при реєстрації компанії у free zone потрібно аналізувати не лише вартість ліцензії, а й вид діяльності, структуру клієнтів, характер доходу та виконання умов спеціального режиму.

Гонконг

Гонконг зберігає територіальний принцип оподаткування. Для корпорацій базова ставка Profits Tax становить 16,5%, а в межах two-tiered regime для перших 2 млн HKD оподатковуваного прибутку може застосовуватися ставка 8,25% за умови дотримання правил режиму.

Водночас сам факт отримання доходу від іноземного клієнта ще не означає автоматичного звільнення від податку: необхідно аналізувати джерело прибутку, фактичну діяльність та, в окремих випадках, правила Foreign-sourced Income Exemption.

Податкове резидентство власника після відкриття бізнесу за кордоном

Реєстрація іноземної компанії сама по собі не змінює податкове резидентство її власника. Статус потрібно оцінювати окремо за критеріями законодавства відповідних країн та, за наявності конфлікту резидентств, положеннями договору про уникнення подвійного оподаткування.

Якщо власник залишається податковим резидентом України, для нього можуть зберігатися українські податкові обов’язки щодо іноземних доходів і КІК. Тому питання резидентства ми аналізуємо разом зі структурою компанії, способом отримання доходу та планами власника щодо проживання й управління бізнесом.

Детальніше: податкове резидентство України та КІК. Для застосування положень договорів про уникнення подвійного оподаткування в окремих ситуаціях може знадобитися довідка-підтвердження статусу податкового резидента України.

Фінансування іноземної компанії з України

Окремо перевіряємо, як саме власник планує внести кошти до іноземної компанії.

Під час воєнного стану в Україні продовжують діяти спеціальні валютні обмеження НБУ, а їх перелік поступово змінюється в межах валютної лібералізації. Інвестиції за кордон та інші операції руху капіталу не можна планувати лише за довоєнними правилами.

Перед переказом коштів ми перевіряємо:

• хто фінансує компанію — фізична чи юридична особа;

• звідки надходять кошти;

• чи можливий відповідний транскордонний платіж;

• чи можна використати власні кошти за кордоном;

• чи підходить внесок до капіталу або позика;

• які документи вимагатиме український та іноземний банк.

Для релокації бізнесу з України це особливо важливо: спосіб фінансування має одночасно відповідати корпоративним правилам країни реєстрації, чинним валютним обмеженням України та вимогам банківського комплаєнсу.

Тому модель фінансування погоджуємо до проведення транскордонних платежів, а не після того, як структура вже створена.

Як власник може отримувати прибуток іноземної компанії

Найпоширеніший спосіб — виплата дивідендів. Але податкове навантаження залежить від:

• країни компанії;

• країни податкового резидентства власника;

• договору про уникнення подвійного оподаткування;

• правил КІК.

Якщо власник залишається податковим резидентом України, дивіденди, нараховані нерезидентом, за загальним правилом оподатковуються в Україні ПДФО за ставкою 9%, а також військовим збором за ставкою 5%.

Податок, сплачений за кордоном, у передбачених ПКУ випадках може враховуватися при визначенні українських податкових зобов'язань за наявності належного підтвердження.

При міжнародному структуруванні бізнесу варто заздалегідь визначити всю модель отримання доходу власниками, а не лише майбутню виплату дивідендів. Залежно від структури можуть виникати зарплата, проценти, роялті або інші виплати, для яких діятимуть різні податкові правила.

Це дозволяє оцінити податкове навантаження на власника ще до того, як іноземна компанія почне генерувати прибуток.

Що потрібно врахувати при релокації чинного бізнесу з України

При релокації бізнесу недостатньо просто створити нову компанію за кордоном. Потрібно вирішити, що відбувається з:

• українською юридичною особою;

• працівниками;

• активами;

• договорами;

• інтелектуальною власністю;

• банківськими рахунками;

• фінансуванням;

• податковим резидентством власників;

• КІК;

• взаєморозрахунками між українською та іноземною компаніями.

Наприклад, іноземна компанія може стати окремим операційним бізнесом, материнською чи дочірньою компанією або частиною міжнародної групи. Вибір залежить від цілей власника та реальної моделі роботи.

Так само реєстрація представництва чи філії не означає автоматичної відсутності податків. Податкові наслідки визначаються законодавством конкретної держави, фактичними функціями такого підрозділу та правилами щодо постійного представництва.

При перенесенні бізнесу за кордон ми допомагаємо побудувати структуру таким чином, щоб юридична форма відповідала реальному розподілу функцій між українською та іноземною структурами. 

Відкриття корпоративного рахунку та проходження KYC/AML 

Відкриття рахунку за кордоном є окремим етапом після або паралельно з реєстрацією компанії. Банк перевіряє не лише реєстраційні документи, а й:

• бенефіціарних власників;

• джерело походження коштів та статків;

• країни діяльності;

• контрагентів;

• очікувані обороти;

• характер платежів;

• економічну доцільність структури;

• санкційні та AML-ризики;

• фактичну присутність компанії.

Для складних міжнародних структур банк також може запитувати договори, фінансову звітність українського бізнесу, податкові декларації, підтвердження доходів власника та документи щодо пов'язаних компаній. 

Під час KYC/AML-перевірки окремо може знадобитися підтвердження source of funds — походження конкретних коштів — і source of wealth, тобто походження статків бенефіціарного власника (UBO). Саме тому банківський пакет доцільно готувати ще під час структурування бізнесу: структура власності, очікувані платежі та джерело фінансування мають бути логічними не тільки для юриста, а й для банку.

Ми готуємо компанію до банківського комплаєнсу, допомагаємо заповнювати анкети та супроводжуємо комунікацію з банком.

Що потрібно після реєстрації іноземної компанії

Реєстраційні документи ще не означають, що компанія повністю готова до роботи. Залежно від країни та бізнес-моделі після створення структури можуть знадобитися:

• бухгалтерський і податковий облік та періодична звітність;

• підтримання зареєстрованої адреси, місцевого директора, секретаря або інших обов’язкових елементів – якщо цього вимагає конкретна юрисдикція;

• оформлення працівників, нарахування заробітної плати та звітність роботодавця;

• підтримання та поновлення ліцензій і дозволів;

• оновлення корпоративних відомостей і даних про бенефіціарних власників;

• підтвердження фактичної економічної присутності, якщо вона необхідна для обраної моделі;

• відповіді на подальші запити банку та актуалізація KYC/AML-інформації.

Тому ще до реєстрації ми оцінюємо не лише стартову вартість відкриття компанії, а й витрати та юридичні обов’язки, які виникатимуть під час її подальшої роботи.

Після запуску компанії ми можемо продовжити юридичний супровід її діяльності. Залежно від країни та структури бізнесу допомагаємо організувати бухгалтерське і корпоративне обслуговування, взаємодію з місцевими бухгалтерами, директорами, секретарями та іншими спеціалістами, супроводжуємо кадрові й договірні питання, корпоративні зміни, підтримання ліцензій і дозволів, а також роботу з банком у разі подальших комплаєнс-запитів.

Якщо власник бізнесу залишається пов’язаним з Україною, окремо можемо супроводжувати питання КІК, податкового резидентства, отримання дивідендів, фінансування іноземної компанії та взаємовідносин між українською й іноземною структурами. За потреби також координуємо релокацію власника або команди та інші питання, необхідні для повноцінної роботи бізнесу після реєстрації.

Плануєте відкрити компанію або перенести бізнес за кордон? Допоможемо обрати юрисдикцію, прорахувати податкові наслідки та пройти весь шлях — від структурування до запуску компанії та подальшої стабільної роботи.