Чи потрібна ліцензія МОЗ психологу, логопеду чи реабілітологу у школі?

Створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища — один із головних пріоритетів сучасної української школи. У навчальних закладах працюють не лише вчителі, а й фахівці суміжних профілів: практичні психологи, логопеди, дефектологи, фахівці з фізичної реабілітації чи масажисти.

Для керівництва закладу освіти або приватного навчального центру тут виникає важливе юридичне питання: де проходить межа між педагогічною чи корекційно-розвитковою діяльністю та медичною практикою? Невірна кваліфікація послуг, які надають такі фахівці в школі, може призвести до серйозних наслідків під час перевірок: від штрафів до звинувачень у провадженні господарської діяльності з медичної практики без відповідної ліцензії.

Якщо до роботи в школі чи приватному освітньому центрі залучають психолога, логопеда, реабілітолога або масажиста, насамперед потрібно оцінити не назву посади, а зміст його фактичної роботи. Саме від характеру послуг залежить, чи залишатиметься така діяльність у межах освітньої або корекційної роботи, чи вже матиме ознаки медичної практики.

Де проходить межа між немедичними послугами та медичною практикою? 

Щоб відповісти на питання про необхідність ліцензії МОЗ, потрібно визначити, до якого виду діяльності законодавство відносить ті послуги, які фактично надаватиме спеціаліст.

Згідно з Законом України “Про ліцензування видів господарської діяльності” та Основами законодавства України про охорону здоров'я, медична практика — це вид господарської діяльності у сфері охорони здоров’я, який провадиться закладами охорони здоров’я або фізичними особами-підприємцями (ФОП) з метою надання медичної допомоги та медичного обслуговування.

Для кваліфікації діяльності як медичної, законодавство та Ліцензійні умови (постанова КМУ № 285) виділяють кілька обов'язкових ознак.

1. Суб'єкт діяльності (Хто надає послугу?). Діяльність провадять фахівці з відповідною спеціальною медичною освітою (підтверджену дипломом медичного вишу чи коледжу, сертифікатом лікаря-спеціаліста або посвідченням про кваліфікаційну категорію).
2. Характер дій (Які послуги надаються?). Йдеться про профілактику, діагностику й лікування захворювань, травм або патологічних станів, а також про проведення медичної реабілітації.
3. Застосування медичних технологій та протоколів. Надання допомоги регламентується клінічними протоколами та стандартами, затвердженими Міністерством охорони здоров'я України.
4. Класифікатор професій та номенклатура посад. Посада працівника входить до Номенклатури лікарських спеціальностей або Переліку посад професіоналів/фахівців у сфері охорони здоров’я, затверджених МОЗ.

Для школи це можна звести до одного практичного питання: фахівець працює в межах освітньої або корекційно-розвиткової діяльності чи фактично надає медичну допомогу або медичну реабілітацію? 

1. Педагогічна / Корекційно-розвиткова діяльність: Регламентується Законом України “Про освіту”, актами МОН України та спрямована на навчання, виховання, соціалізацію, адаптацію чи корекцію розвитку здобувачів освіти. Вона не потребує ліцензії МОЗ.
2. Медична допомога / Медичне обслуговування: Регламентується нормативними актами МОЗ України, передбачає медичне втручання або встановлення діагнозів і обов'язково потребує оформленої ліцензії на медичну практику.

Важливо! Якщо заклад освіти організовує роботу медичного кабінету, де надають первинну допомогу, проводять профілактичні огляди або виконують призначення лікаря, зокрема за участю штатної медичної сестри, така діяльність потребує ліцензії МОЗ на медичну практику або залучення ліцензованого медичного закладу за договором.

Але як щодо суміжних фахівців, які працюють із дітьми? Розглянемо детально правовий статус кожного з них у наступних розділах.

У цьому контексті буде корисним: Отримання медичної ліцензії для закладу освіти: моделі юридичного оформлення та вимоги МОЗ. 

Чи потрібна ліцензія МОЗ психологу або психотерапевту у школі? 

Робота із ментальним здоров'ям здобувачів освіти — один із найактивніших напрямів у сучасній школі. Проте саме на стику психологічної підтримки та психотерапії нерідко створюється підґрунтя для плутанини щодо потреби в ліцензії МОЗ. Щоб розставити всі крапки над “ї”, необхідно розмежувати дві посади та види діяльності: практичного психолога та лікаря-психотерапевта / психологічну підтримку та медичне лікування.

Практичний психолог (педагогічний працівник)

Практичний психолог у закладі освіти працює відповідно до Закону України “Про освіту” та Положення про психологічну службу у системі освіти України.

• Освіта та статус: Має гуманітарну/педагогічну освіту (диплом за спеціальністю 053 “Психологія” або “Педагогіка та психологія”). Належить до педагогічних працівників навчального закладу.
• Функціонал у школі: Психолого-педагогічне вивчення дітей, сприяння адаптації, діагностика інтелектуального та емоційного розвитку, профілактика булінгу, консультування батьків та вчителів, проведення психокорекційних занять.
• Потреба у ліцензії МОЗ: НЕ потрібна. Діяльність практичного психолога у школі не є медичною практикою. Вона спрямована на забезпечення освітнього процесу, гармонійний розвиток особистості та психологічний супровід. Ніяких ліцензій МОЗ шкільному психологу або закладу для його роботи оформлювати не потрібно.

Психотерапевт: медична та немедична модель роботи

Тут виникає тонка межа, адже термін “психотерапія” в українському законодавстві та практиці має подвійну інтерпретацію.

А. Лікар-психотерапевт (Медична практика):

• Статус: Фахівець із вищою медичною освітою (лікар, який пройшов спеціалізацію з “Психотерапії” або “Психіатрії”).
• Функціонал: Діагностика та лікування психічних розладів, неврозів, межувальних станів. Такий фахівець має право призначати фармакотерапію (лікарські засоби) та проводити психотерапевтичне лікування згідно з медичними протоколами МОЗ.
• Потреба у ліцензії МОЗ: потрібна. Коли лікаря-психотерапевта залучають у школі для лікування психічних розладів і надання медичної допомоги, його робота має здійснюватися в межах ліцензованої спеціальності “Психотерапія”.

Б. Психолог-консультант / Сертифікований психотерапевт (Гуманітарний напрям):

• Статус: Фахівець із базовою психологічною освітою, який додатково опанував один із напрямів психотерапії —  наприклад, гештальт-терапія, КПТ, психоаналіз тощо).
• Функціонал: Робота з емоційними труднощами, віковими кризами, стресом, сімейними проблемами. До його функцій не належать постановка медичного діагнозу та призначення лікарських засобів.
• Потреба у ліцензії МОЗ: НЕ потрібна. Попередня соціально-психологічна чи консультувальна робота без лікування клінічних патологій медичною практикою не вважається.

Потрібна професійна допомога з цим питанням?

Залишіть заявку – ми підберемо оптимальне рішення для вашої ситуації.

Замовити послугу

Логопед та дефектолог у школі

Робота логопедів та вчителів-дефектологів (учителів-логопедів, спеціальних педагогів, олігофренопедагогів, сурдопедагогів) є фундаментальною для інклюзивної освіти. Вони допомагають дітям долати мовленнєві порушення, розвивати пізнавальні процеси та адаптуватися до навчання.

Проте через те, що їхня робота торкається фізіологічних та мовленнєвих функцій дитини, у власників навчальних закладів часто виникає сумнів: чи не належать такі корекційні заняття до медичної практики?

Юридична оцінка такої роботи визначається тим, які послуги фактично надаються, яку підготовку має спеціаліст і за якими правилами організована діяльність кабінету.

Логопед і дефектолог як педагогічні працівники

У закладах загальної середньої освіти та ІРЦ робота логопедів і дефектологів переважно організовується в межах педагогічної діяльності.

• Правовий статус:Підготовка логопедів і дефектологів здійснюється в межах галузі знань “Освіта/Педагогіка” (зокрема, 016 “Спеціальна освіта”).
• Сутність послуг: Робота спрямована на корекцію та розвиток мовлення, формування правильної звуковимови, розвиток фонематичного слуху, корекція дисграфії чи дислексії, розвиток дрібної моторики та зв'язного мовлення.
• Потреба в ліцензії МОЗ: НЕ потрібна. Згідно із Законом України “Про освіту” та Законом України “Про повну загальну середню освіту”, корекційно-розвиткова робота є складовою освітнього процесу. Воно регламентується актами Міністерства освіти і науки України (МОН), а не МОЗ.

Коли робота логопеда переходить у сферу охорони здоров’я?

Слід враховувати важливу правову новелу останніх років: Міністерство охорони здоров'я України включило посаду “Логопед” (а також “Терапевт мови і мовлення”) до переліку посад фахівців у сфері охорони здоров’я, які беруть участь у реабілітації.

• Коли це вважається медичною практикою? Якщо логопед чи дефектолог працює в медичному закладі (лікарні, реабілітаційному центрі) або в медичному кабінеті школи і надає послуги з медичної реабілітації (наприклад, відновлення мовлення після черепно-мозкових травм, інсультів, при важких неврологічних патологіях за медичним направленням лікаря-невролога чи психіатра).
• Потреба в ліцензії МОЗ: ОБОВ'ЯЗКОВО потрібна. Якщо заклад освіти відкриває медичний реабілітаційний кабінет та оформлює логопеда на посаду фахівця з медичної реабілітації в межах медичної діяльності закладу.

Ключовий висновок для школи

Якщо ваш логопед або дефектолог проводить заняття з корекції мовлення чи розвитку пізнавальної сфери в межах освітньої програми школи або інклюзивного класу, отримувати медичну ліцензію не потрібно.

Головне — правильно сформулювати назву посади в штатному розписі (“учитель-логопед”, “вчитель-дефектолог”) та у договорах на надання послуг (зазначати “корекційно-розвиткові” або “освітні послуги”, а не “медична реабілітація”).

Коли реабілітологу або масажисту у школі потрібна ліцензія МОЗ?

Сфера фізичного відновлення та роботи з тілом — це найбільш "зони підвищеного ризику" для закладу освіти під час перевірок. Саме тут межа між фізкультурно-оздоровчим заняттям та медичною реабілітацією стає найбільш тонкою.

Щоб визначити юридичні вимоги до ліцензування, розглянемо кожну з цих спеціальностей окремо.

Фізичний терапевт, ерготерапевт і фахівець з фізичної реабілітації

Після оновлення нормативного регулювання реабілітації фізичних терапевтів та ерготерапевтів Закон України “Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я” відносить до фахівців сфери охорони здоров’я.

Коли потрібна ліцензія МОЗ?

• Якщо спеціаліст здійснює медичну реабілітацію: проводиться оцінювання функціонального стану дитини, складається індивідуальний реабілітаційний план після травм, операцій чи при захворюваннях опорно-рухового апарату (наприклад, ДЦП, виражений сколіоз ІІІ-ІV ступенів) за медичним направленням лікаря.
• Якщо у штатному розписі школи чи приватного центру посада названа як “фізичний терапевт”, “ерготерапевт” або “фахівець з медичної реабілітації”.

Коли ліцензія МОЗ НЕ потрібна?

• Якщо у школі проводиться загальна фізкультурно-оздоровча або корекційно-розвиткова робота (заняття з корекційної гімнастики, профілактика порушень постави, адаптивна фізична культура).
• Якщо фахівець має педагогічну чи спортивну освіту (наприклад, фахівець з фізичного виховання, інструктор ЛФК у складі педагогічного колективу), а в штатному розписі посада вказана як “інструктор з адаптивної фізкультури” або “вчитель фізичної культури (з корекційного напряму)”.

Більше про вимоги до медичної реабілітації, приміщення, фахівців та ліцензування — у матеріалі “Як відкрити реабілітаційний центр: реєстрація, ліцензія, вимоги МОЗ”. 

Чи потрібна ліцензія МОЗ масажисту у школі?

Юридичний статус масажу повністю залежить від його виду та мети проведення.

А. Медичний (лікувальний) масаж:

• Характер послуги: Масаж, який призначається лікарем для лікування конкретних патологій (неврологічних захворювань, травм, дистрофічних змін тощо) і виконується за медичними методиками.
• Потреба в ліцензії МОЗ: ОБОВ'ЯЗКОВО потрібна.
  
  Лікувальний масаж належить до послуг з медичної реабілітації та фізичної терапії. Якщо школа пропонує саме лікувальний чи відновлювальний масаж при захворюваннях, це вважається медичною практикою.

Б. Оздоровчий / гігієнічний / спортивний масаж:

• Характер послуги: Загальнозміцнювальний масаж, масаж для зняття м'язового напруження після спортивних занять, профілактичний масаж без лікування патологій.
• Потреба в ліцензії МОЗ: НЕ потрібна.
  
  Оздоровчий масаж підпадає під сферу побутових або фізкультурно-оздоровчих послуг. Проте школа повинна мати чітко розроблені внутрішні документи та правильно сформульовані договори з батьками, щоб перевіряючі органи не трактували цей масаж як медичне втручання.

Детальні критерії розмежування ми зібрали у матеріалі про медичну ліцензію для масажиста. 

Як визначити, чи потрібна ліцензія МОЗ фахівцю у школі: 5 критеріїв

Щоб уникнути юридичних помилок та впевнено почуватися під час будь-яких перевірок, керівництву навчального закладу або приватного освітнього центру варто провести внутрішній аудит за чітким юридичним алгоритмом.

Дайте відповіді на 5 ключових запитань, щоб зрозуміти статус послуг у вашій школі:

Жоден із цих критеріїв не варто оцінювати ізольовано. Наприклад, лише наявність у спеціаліста медичної освіти ще не дає повної відповіді без аналізу того, на якій посаді він працює та що фактично робить у школі. Так само формальна назва послуги не допоможе уникнути вимог до ліцензування, якщо її фактичний зміст відповідає медичній практиці.

Що робити, якщо межа між освітньою та медичною діяльністю неочевидна?

Для конкретного закладу відповідь не завжди зводиться до простого “ліцензія потрібна” або “ліцензія не потрібна”. Фахівець може мати медичну освіту, але працювати в межах освітньої програми, або школа може називати послугу корекційно-розвитковою, хоча її фактичний зміст уже має ознаки медичної реабілітації. Тому оцінювати потрібно всю модель роботи: посаду спеціаліста, його функції, договори з батьками, опис послуг і формат роботи кабінету.

За результатом такої перевірки рішення може бути різним. В одному випадку достатньо скоригувати кадрові та договірні документи й залишити діяльність у межах освітньої або корекційно-розвиткової моделі. В іншому — доцільно оформити власний медичний кабінет у школі. Якщо ж заклад планує ширший обсяг медичної або реабілітаційної допомоги, потрібно окремо визначати ліцензійну модель та вимоги до приміщення, персоналу й оснащення.

Юристи “Правової Допомоги” можуть проаналізувати вашу модель роботи й визначити, який сценарій підходить саме вашому закладу: чи достатньо привести документи у відповідність, чи потрібно оформлювати медичний кабінет, або ж діяльність уже потребує ліцензії на медичну практику.

Плануєте залучити до роботи психолога, логопеда, реабілітолога, масажиста або відкрити медичний кабінет у закладі освіти? Зателефонуйте за безоплатним номером або залиште заявку на сайті — ми допоможемо визначити правильну юридичну модель і оформити роботу фахівців відповідно до фактичного формату послуг.

Детальніше про супровід оформлення медичного кабінету в закладі освіти тут.