Як відкрити приватну інклюзивну початкову школу в Україні: юридичні та практичні аспекти

До нас звернувся Клієнт, який планував відкрити інклюзивну школу для дітей з особливими освітніми потребами. Йшлося про створення повноцінного інклюзивного простору: початкової школи (1–4 класи), медичного центру для реабілітації дітей та благодійного фонду, який мав працювати паралельно з освітнім проєктом.

Концепція виглядала масштабною та соціально важливою, однак уже на етапі планування виникло багато практичних та юридичних запитань:

• Чи достатньо приміщення площею 720 квадратних метрів?
• Чи можна створити школу, де навчатимуться виключно діти з особливими освітніми потребами?
• Як правильно поєднати школу, медичний центр і благодійну організацію?
• Чи потрібно одразу отримувати ліцензію лише на початкову школу, чи краще на всі ступені освіти?

Саме ці питання ми детально аналізували під час юридичної консультації.

З чого почати: концепція майбутньої школи

Перше, що ми рекомендуємо засновникам інклюзивних закладів — чітко сформувати модель майбутньої школи ще до пошуку приміщення або підготовки документів на ліцензію. У випадку нашого Клієнта йшлося не просто про школу, а про багатофункціональний інклюзивний простір, де одночасно мали працювати:

• приватний заклад освіти;
• медичний центр реабілітації;
• благодійний фонд;
• команда психологів, реабілітологів та інших профільних спеціалістів.

Такі проєкти мають свою специфіку, оскільки фактично поєднують освітню, медичну та благодійну діяльність. І тут важливо ще на старті правильно розмежувати функції між юридичними особами, щоб у майбутньому не виникало проблем із ліцензуванням або перевірками.

Окремо Клієнта хвилювало питання щодо складу учнів. Планувалося, що в школі навчатимуться виключно діти з особливими освітніми потребами.

Ми пояснили, що формально законодавство дійсно передбачає модель інклюзивного класу, де разом мають навчатися як діти з особливими освітніми потребами, так і нормотипові діти. Бо в іншому випадку — якщо в класі навчатимуться лише діти з особливими освітніми потребами, — то це вже буде спеціальний, а не інклюзивний клас. До спеціального класу встановлюються зовсім інші вимоги. Тож варто одразу чітко визначитись: це буде інклюзивна школа з інклюзивними класами, інклюзивна школа зі спеціальним класом (класами) чи взагі спецшкола (а це вже окремий тип закладу освіти, призначений переважно для дітей з певними порушеннями розвитку або складними освітніми потребами).   

Цікаво: Як відкрити інклюзивний освітній заклад: ліцензування та організація інклюзивної освіти 

Вимоги до приміщення інклюзивної школи

Одним із ключових питань було саме приміщення. Клієнт уже мав приміщення площею близько 720 квадратних метрів, однак були сумніви щодо того, чи підходить воно для реалізації задуму. Ми проаналізували:

• планування приміщення;
• скан-копії схем;
• відеоогляд;
• потенційне розміщення класів та кабінетів;
• можливість функціонування школи та медичного центру одночасно.

За результатами аналізу дійшли висновку, що приміщення загалом відповідає вимогам і може використовуватись для отримання освітньої ліцензії. Проте звернули увагу на низку практичних нюансів. Наприклад, важливим є правильне зонування санвузлів. Для школи повинні бути окремі вбиральні щонайменше для:

• хлопців;
• дівчат;
• працівників.

У перспективі, якщо школа буде розширюватися до старших класів, молодша та старша школа також мають бути розділені. Окремо ми рекомендували вже на старті продумати питання укриття та отримання висновку ДСНС щодо його відповідності нормам ДБН. На практиці це питання майже гарантовано виникає під час роботи школи. Також важливо розуміти, що для інклюзивного закладу значення має не лише площа приміщення, а й:

• доступність для маломобільних груп населення;
• можливість безпечної евакуації;
• доступність санвузлів;
• організація ресурсних кімнат;
• наявність місця для роботи психологів та корекційних педагогів.

Матеріально-технічне забезпечення школи: що часто не враховують засновники

Інклюзивна школа потребує значно ширшої матеріально-технічної бази, ніж звичайний приватний заклад освіти. У нашому кейсі окрему увагу приділяли тому, як поєднати освітню та реабілітаційну складову в межах одного простору. На практиці засновники часто недооцінюють:

• потребу в ресурсних кімнатах;
• необхідність окремих кабінетів для психологів і реабілітологів;
• вимоги до медичного блоку;
• технічні вимоги до інклюзивності;
• необхідність документального підтвердження наявності обладнання.

Крім того, важливо враховувати, що школа та медичний центр — це різні види діяльності з різними ліцензійними та регуляторними вимогами. Тому правильне юридичне структурування проєкту має критичне значення.

Юридичне оформлення та ліцензування інклюзивної школи

Окремий блок консультації стосувався юридичного оформлення закладу. Ми пояснили Клієнту, що для приватної школи зазвичай достатньо стандартного статуту приватного закладу освіти. Раніше деякі ліцензіати намагалися комбінувати положення статутів комунальних і приватних закладів, однак сьогодні в цьому практичного сенсу майже немає. Натомість ми рекомендували:

• додати до статуту всі необхідні види діяльності;
• окремо затвердити положення про заклад;
• винести методичні та організаційні питання саме в положення, а не перевантажувати ними статут.

Також Клієнт планував отримувати ліцензію лише на початкову школу (1–4 класи). Проте ми рекомендували одразу отримувати ліцензію на всі три ступені загальної середньої освіти. Причина практична: внесення змін до ліцензії часто є складнішим і довшим процесом, ніж отримання освітньої ліцензії “з нуля”. При цьому отримання ліцензії на всі ступені не означає, що школа зобов’язана одразу набирати учнів у середню чи старшу школу.

Але навіщо набирати штат педагогів та формувати матеріально-технічну базу на всі три ступені одразу, якщо найближчим часом навчатись будуть лише учні першого ступеня? Адже це питання додаткового фінансування, зокрема зарплата педагогам. Насправді на момент отримання ліцензії без цього можна обійтись і отримати ліцензію на всі три ступені, подавши письмове зобов’язання щодо кадрового, матеріально-технічного, навчально-методичного забезпечення закладу освіти. Суть зобов'язання в тому, що здобувач гарантує забезпечити заклад всім, що передбачено в ліцумовах, коли справа дійде до набору учнів старших ступенів.

Ще один важливий момент — специфіка інклюзивної складової. Ми пояснили Клієнту, що найшвидший і найреалістичніший шлях запуску — спочатку отримати ліцензію на “звичайну” школу, а вже потім поступово додавати інклюзивні компоненти та погоджувати окремі елементи з органом ліцензування.

Наприклад, частину документів або висновків можна подати у форматі документального зобов’язання про їх отримання в майбутньому — до моменту фактичної необхідності. Це дозволяє значно пришвидшити запуск проєкту. 

Специфіка освітніх програм та персонал інклюзивної школи

Окремо ми обговорювали питання освітніх програм. Клієнт планував використовувати власні підходи до навчання дітей з особливими освітніми потребами. Ми пояснили, що базово школа повинна дотримуватися державних стандартів освіти. Водночас існує два шляхи впровадження власних програм: одразу погоджувати їх з органом ліцензування або тимчасово працювати за державною програмою, поступово впроваджуючи власні методики. Перший варіант є юридично більш “чистим”, але зазвичай довшим і складнішим. Другий — практичніший для швидкого старту.

Для такого проєкту критично важливим є й правильне формування команди. У цьому випадку йшлося не лише про педагогів, а й про:

• психологів;
• логопедів;
• дефектологів;
• реабілітологів;
• медичних працівників;
• асистентів учителів.

Ми надали роз'яснення щодо правильного оформлення трудових відносин, медичних оглядів, кваліфікаційних вимог та розмежування функцій між школою і медичним центром.

Також цікаво: Чи потрібна медична ліцензія для медпрацівника в закладі освіти? 

Чому юридичний аудит варто робити до запуску школи

У подібних проєктах основні ризики зазвичай виникають через деталі реалізації ідеї, зокрема:

• невідповідність приміщення вимогам;
• помилки в документах;
• неправильне структурування діяльності;
• проблеми з підтвердними документами;
• питання щодо кадрового забезпечення.

У своїй практиці ми зустрічали дуже різні ситуації. Наприклад, окремі зауваження могли стосуватися навіть оформлення медичних книжок або кількості підписів лікарів у медогляді працівника. Саме тому юридичний супровід у таких проєктах — це не лише підготовка документів, а й постійна комунікація з органом ліцензування та оперативне усунення зауважень.

У цьому кейсі саме попередній аналіз нашого профільного юриста дозволив Клієнту зрозуміти, що:

• приміщення загалом підходить;
• концепцію можна реалізувати;
• модель зі школою, медичним центром і благодійним фондом є робочою;
• отримання ліцензії є цілком реалістичним;
• запуск краще планувати стратегічно — одразу з перспективою масштабування.

Далі, у рамках супроводу відкриття приватної школи, ми можемо:

• підготувати заяви та пакет документів для отримання ліцензії;
• аналізувати документи щодо керівника, персоналу та матеріально-технічної бази;
• супроводжувати комунікацію з органом ліцензування;
• аналізувати та усувати зауваження;
• консультувати щодо організаційної структури школи, медичного центру та благодійного фонду;
• надавати рекомендації щодо приміщення, інклюзивності та кадрового забезпечення.

Практика показує: у проєктах, пов’язаних з інклюзивною освітою, грамотна юридична підготовка дозволяє не лише отримати ліцензію, а й уникнути великої кількості проблем уже після запуску школи.

Відкриваєте освітній заклад в Україні? Звертайтеся до нас для первинного аналізу вашого проєкту — залиште заявку на сайті або зателефонуйте нам, і ми допоможемо втілити вашу концепцію в життя.