Чи може ФОП отримувати оплату від іноземного контрагента на Wise, Paypal чи іншу платіжну систему?

Наразі в Україні серед фізичних осіб-підприємців (ФОП) існує поширена практика при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності отримувати дохід на платіжні системи за кордоном (WISE, PAyPal, PAYONEER ті інші). 

Більшість ФОП-платників єдиного податку все ще включає ці доходи до свого сукупного обороту, та платить з нього податки за пільговою ставкою. Довгий час такий підхід був мало врегульований на законодавчому рівні, але останні роки відбулися деякі зміни в нормативно-правовому полі, що відповідно потребує додаткового аналізу. 

Наскільки все змінилося? Які є ризики, та як ФОП захистити свої інтереси - про все це можна дізнатися у цьому матеріалі.

Цікаво: Відкрити особистий рахунок для громадянина України за кордоном

Як податкова відноситься до отримання коштів ФОП на WISE, PAyPal чи інші системи?

Довгий час податкові органи (ДПС) практично ніяк не реагували на питання оподаткування доходів ФОП, отриманих на іноземні платіжні системи. Податковий кодекс України (ПКУ) прямо не забороняє відносити такі доходи до оподаткування саме єдиним податком, позиції ДПС не було, тому більшість підприємців платили податки з таких доходів за пільговою ставкою. Ситуація почала змінюватися у 2022 році. 

Спочатку ДПС випустила роз’яснення, де чітко було сказано, що дохід, отриманий фізичною особою – резидентом з джерел за межами Украïни, включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

І, нарешті, 12.05.2023 ДПС випустила ще одне роз'яснення, яке стосується безпосередньо WISE. Його висновок: якщо кошти, отримані за зовнішньоекономічними контрактами, зараховані на рахунок, відкритий у системі WISE, а не на валютний рахунок для здійснення підприємницької діяльності у банку України, то такі кошти не включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, але оподатковуються за правилами, встановленими для платників податків - фізичних осіб.

Отже, позиція фіскальних органів очевидна: дохід, отриманий ФОП внаслідок підприємницької діяльності на рахунок платіжної системи та не виведений на валютний рахунок в Україні, має оподатковуватись на загальних підставах (18% НДФЛ +1,5 воєнного збору+22% ЄСВ). 

Враховуючи таку позицію ДПС, пропонуємо далі розглянути варіанти, при яких ФОП може надалі працювати з платіжними системами.

Цікаво: Чи можуть українські ФОП відкривати рахунки за кордоном та отримувати оплату за послуги?

Варіант 1: Продовжити показувати цей дохід, як дохід ФОП, що оподатковується єдиним податком. Дохід в Україну не виводити.

Поки що у ДПС не так багато можливостей відстежити факт перерахування коштів ФОП на рахунок закордонної платіжної системи.

На даний момент в Україні сформовано реєстр платіжних систем, що підпадають під регулювання державних органів України, та інформацію про які може отримати ДПС. Однак більшості популярних платіжних систем (PayPal,  WISE) у цьому реєстрі немає.

Звідси випливає, що отримати інформацію про розрахунки у таких платіжних системах ДПС має можливість лише під час податкової перевірки конкретного ФОП. Підстав для позапланової податкової перевірки ФОП (при своєчасній сплаті всіх податків та подання декларацій) не так багато, і статистично фахівці оцінюють її ймовірність не більше ніж 1%. Разом з тим, при припиненні ФОП своєї діяльності ймовірність перевірки істотно зростає, що слід мати на увазі в деяких випадках.

Водночас ситуація може кардинально змінитись вже наступного року – 20.03.2023 було прийнято закон №2970-ІХ, який затверджує автоматичний обмін даними між ДПС та іноземними податковими органами/фінансовими установами. Згідно із цим законом, перший обмін такою інформацією за вже відкритими рахунками резидентів України за кордоном відбудеться після 30.09.2024.

Ризики. До початку настання термінів обміну інформацією, як зазначено вище,  ризики визначення таких доходів з боку ДПС як оподатковувані за загальною ставкою можно оцінити як нижче середнього – насамперед через відсутність можливості перевірити джерело походження коштів без перевірки конкретного підприємця, а також все ще недостатнього законодавчого врегулювання цього питання (про що йтиметься нижче).

Цікаво: IT імміграція до Грузії для українських фахівців

Варіант 2. Продовжити показувати цей дохід як дохід ФОП, оподатковуваний єдиним податком. Попередньо кошти виводити на валютні рахунки в Україні.

З одного боку, це відповідає позиції ДПС, адже в результаті кошти з доходу все ж таки потрапляють в Україну. Однак враховуючи останні рекомендації та листи податкової, можна зробити висновок, що оподатковуваний дохід виникає з моменту перерахування коштів (тобто з моменту перерахування на рахунок у платіжній системі), а отже, ФОП має сплатити податок вже на першому етапі транзакції. Звідси випливає, що за такого варіанту вигідніше або приймати кошти від замовника відразу на рахунок в Україні, або продовжувати відстоювати позицію щодо оподаткування такого доходу ставкою єдиного податку.

Ризики. При перерахуванні коштів замовника одразу на рахунок в Україні – ризиків немає. Проте, очевидно, що ФОП зазнає певних фінансових втрат за такої транзакції (комісії банку, валютний курс та ін.).

У разі двоетапної транзакції (спочатку на платіжну систему, потім – на рахунок в Україні) може виникнути ризик визнання такого доходу як оподатковуваного за загальною ставкою (з огляду на сучасну позицію ДПС).

Цікаво: Податкове резидентство на Кіпрі: чи потрібно платити податки?

Варіант 3. ДПС отримало інформацію про отримання доходу ФОП на рахунок платіжної системи.

Найгірший варіант, до якого слід бути готовим.

Як визначено вище, позиція ДПС вже сформована, тому при настанні такого варіанта єдиним засобом захисту своєї позиції стане судовий розгляд.

На даний момент судової практики з цього питання немає. Однак чинне законодавство за певного тлумачення дозволяє побудувати свій захист, насамперед - на принципі превалювання закону над підзаконними актами, а також свободи використання підприємцями свого доходу.

У суді можуть бути використані такі аргументи з боку ФОП:

• Нормами ПКУ прямо не заборонено оподатковувати єдиним податком (або в обов'язковому порядку оподатковувати на загальних підставах) доходи ФОП, отримані на закордонні рахунки, хоча пунктом 291.5 ПКУ чітко передбачені випадки, за яких ФОП не може бути платником єдиного податку. Враховуючи, що ПКУ має статус закону, та юридично має превалюючу силу перед роз'ясненнями/консультаціями ДПС, це можна використати у відповідному судовому спорі.
• Дохід у платіжних системах отримано на бізнес-рахунок, тобто такий, що відповідає поняттю корпоративного рахунка, на який отримується саме дохід з підприємницької діяльності.
• Показати у суді, що цей дохід – це саме дохід, отриманий у результаті підприємницької діяльності ФОП, і така транзакція відповідає самій природі та меті підприємництва. Більше того, ФОП не приховав цей дохід, задекларував його та сплатив податок саме в Україні. Звісно, у такому разі потрібно надати всі інвойси та відповідну документацію для підтвердження своєї позиції.

Під час такого судового спору ДПС може використати ще один аргумент на свою користь: згідно валютного законодавства ФОП зобов'язаний перерахувати цей дохід на свій банківський рахунок в Україні.

Тут можна використовувати такі контраргументи:

• Законодавством не передбачено граничного терміну перерахування валюти (тобто закордонного доходу), якщо предметом договору були послуги (п.1 Постанови Правління НБУ від 14.05.2019 №67).
• ФОП має право розпоряджатися своїм доходом на свій власний розсуд (консультація ДПС від 21.02.2022 №100/ІПК/99-00-04-03-03-06), зокрема, як і коли виводити валютну виручку в Україну.

Ризики. З урахуванням останніх роз'яснень ДПС, ризик ініціювання судового розгляду з такого питання може оцінюватися як високий.

Спрогнозувати рішення суду - важко, в першу чергу через відсутність практики. Принаймні аргументи ФОП, які представлені вище, здаються послідовними, а найголовніше – відповідними закону та логіці оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності. У свою чергу, роз'яснення ДПС не можуть вважатися нормативними актами, і це питання досі законодавчо не врегульоване.

Цікаво: Як українським ІТ фахівцям офіційно працювати за кордоном?

Якщо це буде розцінено як доходи ФОП, то чи будуть проблеми (штрафи) з фіскалізацією - необхідністю застосування РРО?

Все залежить від того, як саме відбуваються розрахунки між ФОП та замовником у платіжній системі.

Насамперед слід зазначити, що пряма оплата  з банківського рахунку замовника на банківський рахунок ФОП (з відображенням IBAN або SWIFT) не вимагає застосування PPO.

Щодо електронних платежів:

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» РРО є обов'язковим при використанні електронних платіжних засобів, до яких, зокрема, належать інтернет-еквайринг, тобто. розрахунки за допомогою банківських карток.

Тут також важливо, як саме ідентифікується цей платіж у платіжній системі, який тип платежу можна побачити у виписці за рахунком ФОП. Наприклад, PayPal у виписці з оплати карткою буде прямо зазначено: Direct Credit Card Payment, тобто оплата карткою.

З іншого боку, відповідно до ст. 9 вищевказаного закону РРО не використовується при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою: 

• банківських систем дистанційного обслуговування;

та/або

• сервісів переказу коштів.

Основні висновки щодо РРО:

• якщо замовник сплатив послуги банківською картою, кошти прийшли на рахунок ФОП, наприклад, у PayPal (і таку оплату можна ідентифікувати як оплату карткою) – PPO обов'язково;
• якщо замовник сплатив послуги банківською картою, кошти прийшли на PayPal (і таку оплату можна ідентифікувати як оплату карткою), проте ці кошти ФОП відразу ж переказав на банківський рахунок в Україні (операція з виписки: переказ з рахунку на рахунок) – РРО не потрібно.
• якщо замовник сплатив послуги з банківського рахунку, кошти прийшли на рахунок ФОП у PayPal – РРО не потрібно.

Ризики. Якщо такі доходи ФОП все ж таки повинен був фіскалізувати, то за невикористання РРО на нього може бути накладений штраф у розмірі 100% вартості реалізованої з порушенням продукції (наданих послуг).

Важливо! Позовна давність щодо податкових спорів становить 1095 днів (ст. 105 ПКУ), тобто під ризик оскарження з боку ДПС потрапляють послуги, надані та сплачені тільки за цей період.

Наша компанія готова надати окрему консультацію з питання оподаткування за кордоном з огляду на вашу унікальну ситуацію, а також виступити у суді на вашому боці у випадку судового спору з податківцями.

Якщо сьогодні ви шукаєте для себе відповіді - звертайтесь до нас!

Ми допоможемо уникнути ризиків в майбутньому. 

Все про податки в Україні шукайте тут.