Судові справи контрагента: коли це небезпечно, а коли — звичайна практика

Ви перевіряєте потенційного партнера й натрапляєте на список судових справ. П'ятнадцять позовів за останні три роки. Перше, що хочеться зробити, це закрити вкладку й шукати іншого постачальника. 

Але потім хтось із колег каже: "та це нормально, великий бізнес завжди судиться", і тепер ви вагаєтесь уже в інший бік: може, це й справді нічого не значить, і варто просто підписувати договір, як планували.

Обидві реакції – однаково імпульсивні, і обидві однаково небезпечні. Відмова від сильного партнера через один судовий запис може позбавити вас вигідної угоди. Ігнорування десятків однотипних вимог "бо так усі роблять" може коштувати набагато дорожче. 

Сам факт наявності судових справ взагалі нічого не означає. Важить не кількість, а те, ким у цих справах виступає контрагент, про які суми йдеться, на якій вони стадії і чи є за цим системна модель поведінки, яка розповість про компанію більше, ніж будь-яка окрема справа.

Головна проблема: обидва подібні рішення прийняті без аналізу. А для того, щоб аналіз був можливий, потрібні досвід і знання в цій сфері. Як в такому випадку діє юрист?

Коротка відповідь: юрист оцінює не кількість справ, а їхній предмет, роль контрагента, суми, стадії, повторюваність, забезпечення позову, наявність рішень і перехід до примусового виконання. Реальний ризик виникає тоді, коли провадження можуть вплинути на платоспроможність, активи, корпоративний контроль або здатність виконати саме вашу угоду.

В цій статті для вас ми пояснимо як відрізнити судову справу, яка нічого не означає, від тієї, що має зупинити угоду вже сьогодні. 

Що потрібно з’ясувати щодо кожної справи

Почніть із точної ідентифікації сторони за кодом юридичної особи. Далі встановіть, ким є контрагент: позивачем, відповідачем, кредитором, боржником або третьою особою. Компанія, яка системно стягує оплату зі своїх покупців, має інший ризиковий профіль, ніж компанія, з якої системно стягують борги постачальники.

Наступні питання: який предмет спору, сума вимог, стадія розгляду, чи набрало рішення законної сили, чи застосовано забезпечення позову, чи оскаржується право на ключовий актив. Окремо перевіряють, чи є справа разовою або частиною повторюваної моделі.

Уявімо, що ви обираєте між двома постачальниками. Щодо першого знайдено десять судових справ, але в більшості з них він сам стягує оплату з покупців, а решта стосуються незначних господарських спорів. Щодо другого є лише дві справи, проте в одній кредитор вимагає визнати його неплатоспроможним, а в іншій оскаржується право власності на склад, з якого вам мають відвантажувати товар.

Формально більше судів у першого постачальника. Однак для вашої угоди небезпечнішим може бути другий: він ризикує втратити актив, необхідний для поставки, або опинитися у процедурі неплатоспроможності. Саме тому юрист не рахує справи, а визначає, як кожна з них може вплинути на конкретну оплату, товар чи строк виконання договору.

Якщо ви хочете дізнатися більше про те, як перевірити самого бенефіціара компанії, тобто людину, що прийматиме рішення – про це ми вже писали в нашій попередній статті.

Які категорії справ найчастіше впливають на угоду

Особливої уваги потребують позови про: 

• стягнення значних боргів;
• неплатоспроможність;
• визнання договорів недійсними;
• витребування майна;
• скасування реєстраційних дій;
• корпоративні спори щодо керівника або часток.

Це ті типи справ, які завжди привернуть увагу професійного юриста і змусять перевірити ситуацію глибше.

Для покупця з відстрочкою платежу важливими є вимоги інших постачальників і кредиторів. 

Для придбання майна – спори про право власності, іпотеку, арешт або попередній продаж. 

Для довгострокового підряду – серія спорів із замовниками щодо строків, якості й повернення авансів. 

Податкові справи аналізують з огляду на суму, період, суть претензій і потенційний вплив на операційну діяльність.

Сам факт згадки компанії у кримінальному провадженні не означає її винуватість або причетність до злочину. Потрібно встановити процесуальний контекст, доступний зміст судового рішення та зв’язок із запланованою угодою. Формулювання про “кримінальні справи компанії” без такої перевірки є неточним і може вводити в оману.

Чим виконавче провадження відрізняється від судового спору

Судовий позов означає, що вимога розглядається або розглядалася судом. Виконавче провадження свідчить, що рішення чи інший виконавчий документ передано для примусового виконання. Єдиний реєстр боржників створений для оприлюднення відомостей про невиконані майнові зобов’язання та запобігання відчуженню майна боржниками.

Наявність запису є сильним сигналом, але не готовим висновком. Потрібно з’ясувати суму, категорію стягнення, актуальний стан, кількість проваджень і співвідношення з масштабом бізнесу. Реєстр може не містити всіх деталей, а припинена або виконана справа не повинна оцінюватися так само, як чинне стягнення.

Уявіть двох боржників. Щодо першого відкрите одне виконавче провадження на 80 000 грн. Компанія працює, має активи, пояснює походження боргу та надає документи про його погашення. Для договору на невелику суму та з оплатою після поставки це може бути контрольований ризик.

Щодо другого також знайдено лише одне виконавче провадження, але сума становить кілька мільйонів гривень, на рахунки й майно накладено арешти, а постачальники вже подали нові позови про стягнення боргів. Передоплата такому контрагенту може фактично перетворити вас на ще одного кредитора, який намагатиметься повернути кошти разом з іншими.

Кількість записів однакова, але економічні наслідки зовсім різні. Тому потрібно перевіряти не лише наявність провадження, а його суму, актуальний стан, застосовані обмеження, активи боржника та співвідношення боргу з масштабом його діяльності.

Комбінації сигналів небезпечніші за один запис

Один спір на невелику суму може не вплинути на поставку. Інша ситуація – це коли одночасно з’являються рішення про стягнення, нові виконавчі провадження, арешт майна, зміна директора, затримки платежів і позови кількох постачальників. Така сукупність може свідчити про касовий розрив, конфлікт власників або виведення операцій на іншу компанію.

Що б в цьому випадку вчинили ми?

Юрист зіставляє судові дані з реєстраційною історією, майном, обтяженнями, фінансовими показниками, поведінкою контрагента та умовами договору. Важливим є не абстрактне питання “чи ризикова компанія”, а конкретне: що станеться з нашою передоплатою, товаром або правом вимоги, якщо негативний сценарій реалізується.

Умовна матриця рішень

За роки роботи ми не пам'ятаємо жодної справи, яку вдалося б оцінити за формулою "три судові позови – це небезпечно, а два – нормально". Реальне рішення вимагає комплексної оцінки. Але певні патерни повторюються настільки часто, що з практики можна вивести три умовні рівні ризику. Це умовний орієнтир, з якого варто починати розмову про умови угоди: 

• Низький ризик: поодинокі технічні чи незначні спори, контрагент переважно позивач, немає системних стягнень і негативної динаміки. Можлива робота на стандартних умовах із плановим контролем.
• Середній ризик: кілька боргових спорів, окреме виконавче провадження, суперечливі пояснення або різка зміна керівництва. Доцільні менша передоплата, етапність, ліміт відстрочки та повторна перевірка.
• Високий ризик: численні рішення проти контрагента, істотні виконавчі провадження, арешти, неплатоспроможність, корпоративний конфлікт або спір щодо активу угоди. Потрібне надійне забезпечення або відмова від операції.

Ця матриця не є автоматичною шкалою. Один і той самий "середній" ризик може виявитися прийнятним для угоди на 10 000 грн і критичним – для передоплати в мільйон.  Висновок залежить від суми договору, активів контрагента, черговості вимог, доступного забезпечення та готовності клієнта прийняти комерційний ризик.

Що запросити у контрагента

Якщо знайдено ризикові справи, дайте контрагенту можливість пояснити їх і надати документи. Це можуть бути рішення, докази виконання, угода про реструктуризацію, документи про зняття арешту, фінансова звітність, перелік істотних зобов’язань або підтвердження оскарження.

Відповідь оцінюють разом із незалежними джерелами. Скан постанови без можливості перевірити її актуальність або усне запевнення менеджера не повинні бути єдиною підставою для великої передоплати.

Як зменшити ризик договором

Якщо наявний ризик оцінюється як прийнятний і угоду ви все ж таки бажаєте укласти, ви можете захистити себе з допомогою договору. Залежно від висновку можна змінити порядок оплати, розбити поставку на етапи, передбачити право призупинення, отримати поруку, гарантію або заставу, обмежити кредитний ліміт і встановити обов’язок повідомляти про нові провадження. Забезпечення теж потрібно перевіряти: воно має належати особі, бути вільним від критичних обтяжень і правильно оформленим.

Варіанти є завжди, і наші юристи допоможуть вам обрати саме той, що зможе захистити ваші інтереси і бізнес найкращим чином.

Як ми допомагаємо

Наша команда надає повний комплекс роботи з договором: від перемовин з контрагентом, внесення правок і до підписання договору. Під час пошуку судових та виконавчих проваджень вашого контрагента, ми:

• знаходимо релевантні судові та виконавчі матеріали;
• читаємо рішення й процесуальні документи в доступному обсязі;
• визначаємо повторювані моделі та співвідносимо їх із вашою операцією. 

Висновок, що ви отримаєте, містить не лише опис ризику, а й варіанти реакції для переговорів і договору.

Судові та виконавчі провадження – це сигнали, а не вирок контрагенту. Їхня цінність з’являється після юридичного аналізу: що підтверджено, наскільки це актуально і як саме факт може вплинути на гроші, майно або виконання договору.

Ми врахуємо всі ризики по договору. Якщо ми розуміємо, що договір не розв'яже проблему - ви будете мати альтернативу. 

Звертайтесь до нас, якщо ви хочете отримати правильну оцінку ризиків майбутньої угоди для вашого бізнесу!

Більше про наші послуги для юридичної безпеки бізнесу тут.