Санкційне застереження в договорі з контрагентом: що передбачити

Перед укладенням договору компанії зазвичай перевіряють ціну, строки, порядок оплати та відповідальність сторін. Проте під час співпраці може виникнути ще один ризик: до контрагента, його власника або залученої ним особи застосують санкції.

Ви перерахували постачальнику аванс за обладнання. Договір підписаний, усе начебто гаразд, і тут банк раптом зупиняє наступний платіж. Виявляється, до власника компанії-постачальника застосували блокування активів.

Що тепер? Чи можна продовжувати співпрацю? Чи повинен постачальник повернути аванс? Чи маєте ви право розірвати договір, чи це вважатиметься порушенням з вашого боку? Відповідей у самому договорі немає – там прописані ціна, строки поставки, відповідальність за прострочення. Про санкції – жодного слова.

Це не рідкісний випадок. Відколи кількість санкційних рішень в Україні зростає, ризик зіткнутися з подібною ситуацією є в будь-якій довгостроковій співпраці,  навіть якщо на момент підписання договору з контрагентом усе було абсолютно чисто.

Проблема не в тому, що санкції застосували. Проблема в тому, що сторони не домовились заздалегідь, як діяти, якщо це станеться, і тепер їм доведеться з'ясовувати це під тиском заблокованого платежу, а не спокійно, за столом переговорів.

Щоб уникнути таких спорів, варто передбачити санкційне застереження в договорі. Воно визначає, що повинні зробити сторони, якщо санкції впливають або можуть вплинути на виконання договору. В цьому тексті ви дізнаєтеся, як може виглядати таке положення у вашому договорі. 

Цікаво: Перевірка бенефіціарів української компанії: санкційні та репутаційні ризики

Що таке санкційне застереження та навіщо воно потрібне?

Закон України «Про санкції» передбачає різні види обмежень. Серед них — блокування активів, обмеження торговельних операцій, зупинення виконання економічних і фінансових зобов’язань та заборона участі у публічних закупівлях.

Тому включення особи до санкційного переліку не завжди означає, що будь-який договір із нею автоматично припиняється. Спочатку потрібно перевірити, яку саме санкцію застосовано, на який строк і чи забороняє вона конкретну оплату, поставку або передачу майна.

Санкційне застереження – це частина договору, у якій сторони заздалегідь погоджують порядок дій на випадок виникнення санкційного ризику. Зокрема, воно може дозволяти:

• запросити у контрагента додаткові відомості та документи;
• тимчасово зупинити платіж або поставку;
• замінити банк, перевізника чи субпідрядника;
• припинити договір, якщо законне виконання стало неможливим;
• вимагати повернення авансу або відшкодування збитків у передбачених договором випадках.

Наприклад, якщо санкції застосували не до самого постачальника, а до перевізника, договір не обов’язково розривати. Постачальник може залучити іншого перевізника та виконати поставку без порушення встановлених обмежень.

Водночас санкційне застереження не дозволяє обійти закон. Якщо певний платіж або передача майна заборонені, сторони не можуть погодити у договорі, що все одно проведуть таку операцію.

Що передбачити в санкційному застереженні?

Зміст застереження залежить від предмета договору, способу розрахунків та осіб, залучених до його виконання. Проте до нього доцільно включити декілька основних положень.

Які санкції враховують сторони

У договорі потрібно визначити, які саме санкційні переліки перевіряються. Для договору між українськими компаніями насамперед враховуються санкції, застосовані відповідно до законодавства України.

Перевірити особу можна у Державному реєстрі санкцій. У ньому зазначаються особи, щодо яких застосовано санкції, види обмежень, строки їх дії та відповідні рішення.

Якщо договір передбачає іноземну валюту, імпорт, експорт або участь іноземного банку, можуть враховуватися також санкції ЄС, США, Великої Британії чи інших держав. У такому разі краще прямо назвати відповідні переліки, а не використовувати нечітке формулювання “будь-які міжнародні санкції”.

Перевіряти варто не лише саму компанію, а й її кінцевих бенефіціарних власників та осіб, які фактично її контролюють. За потреби перевіряють також банк, перевізника, виробника або субпідрядника, залученого до конкретної операції.

Запевнення сторін

Кожна сторона може підтвердити, що на момент укладення договору:

• до неї та її власників не застосовано санкцій, які забороняють виконання договору;
• виконання договору не передбачає передачі коштів або майна на користь особи, щодо якої така передача заборонена;
• надані відомості про власників і залучених осіб є достовірними.

У тривалих договорах ці запевнення мають діяти протягом усього строку співпраці, а не лише в день підписання.

Повідомлення про зміни

Сторони повинні повідомляти одна одну про застосування або зміну санкцій, зміну власника чи фактичного контролера, блокування платежу банком та інші обставини, які можуть перешкодити виконанню договору.

Для цього варто встановити конкретний строк, наприклад три робочі дні, а також визначити електронну або поштову адресу для повідомлень.

Разом із повідомленням сторона може бути зобов’язана надати рішення про застосування санкцій, пояснення банку, актуальну структуру власності або інші документи, необхідні для перевірки.

Призупинення та припинення договору

Якщо існує обґрунтований санкційний ризик, сторона повинна мати право тимчасово призупинити конкретне зобов’язання, наприклад оплату або відвантаження товару. У договорі потрібно визначити строк такої перевірки та передбачити, що за цей період не нараховуються штрафи за правомірно призупинене виконання.

Спочатку сторони можуть спробувати усунути ризик: замінити банк, перевізника або іншу залучену особу. Якщо законне виконання неможливе, договір може передбачати право достроково припинити співпрацю шляхом письмового повідомлення.

Окремо необхідно визначити, що відбувається з уже поставленим товаром, наданими послугами та сплаченим авансом. Зокрема, чи оплачується виконане до застосування санкцій та в який строк повертається невикористана частина авансу, якщо такий платіж не заборонений.

Сторона також може відшкодовувати документально підтверджені збитки, якщо вони виникли через неправдиві запевнення або приховування відомої їй інформації про санкції.

Як може виглядати санкційне застереження?

Нижче наведено скорочений зразок санкційного застереження, який потрібно адаптувати до конкретного договору:

Санкційне застереження

Кожна сторона підтверджує, що на дату укладення договору до неї, її кінцевих бенефіціарних власників та осіб, які здійснюють фактичний контроль, не застосовано санкцій, що забороняють або обмежують виконання цього договору.

Сторона зобов’язана протягом трьох робочих днів письмово повідомити іншу сторону про застосування або зміну санкцій, зміну структури власності чи контролю, блокування пов’язаного з договором платежу або інші обставини, через які виконання може стати забороненим.

Якщо існують обґрунтовані підстави вважати, що виконання певного зобов’язання може порушити санкційні обмеження, інша сторона має право призупинити його на час перевірки без нарахування штрафів.

Сторони погоджують законний спосіб подальшого виконання, зокрема заміну банку, перевізника або субпідрядника. Якщо усунути ризик неможливо, сторона має право припинити договір повністю або в частині, якої стосуються обмеження.

Припинення договору не звільняє сторони від дозволених законом розрахунків за вже належно виконані зобов’язання та повернення невикористаного авансу, якщо така операція не заборонена.

Цей приклад не є універсальним. Для конкретного договору потрібно визначити застосовні санкції, перелік осіб, строки перевірки та порядок розрахунків після припинення співпраці.

Цікаво: Моніторинг контрагентів: як не пропустити суд, борг чи арешт

Потрібна професійна допомога з цим питанням?

Залишіть заявку – ми підберемо оптимальне рішення для вашої ситуації.

Замовити послугу

Що робити, якщо санкції застосували під час виконання договору?

Насамперед потрібно перевірити, чи справді санкції застосовані до вашого контрагента або пов’язаної з ним особи. Для цього необхідно звірити назву, код юридичної особи, дані власника та інші відомості. Однакове прізвище або схожа назва ще не підтверджують, що йдеться про ту саму особу.

Далі потрібно встановити вид і строк санкції та визначити, на які зобов’язання вона впливає. Обмеження може стосуватися конкретного платежу або передачі майна, але не всього договору.

Також необхідно перевірити інші встановлені державою заборони. Наприклад, постанова Кабінету Міністрів України № 187 встановлює мораторій щодо окремих зобов’язань і правочинів за участю Російської Федерації та визначених осіб, пов’язаних із державою-агресором.

Після перевірки варто:

1. Зберегти витяг із реєстру, відповідне рішення та повідомлення банку.
2. Письмово повідомити контрагента про виявлений ризик.
3. Запросити документи та пояснення.
4. За потреби призупинити конкретний платіж, поставку або інше зобов’язання.
5. Перевірити, чи можна законно продовжити виконання через інший банк, перевізника або субпідрядника.
6. Якщо усунути ризик неможливо — припинити договір у передбаченому ним порядку та врегулювати долю коштів і майна.

Не варто перераховувати оплату на рахунок невідомої третьої особи лише тому, що попередній платіж заблокував банк. Зміна рахунку чи посередника не повинна використовуватися для обходу санкцій.

Важливо! Застосування санкцій не означає автоматичної наявності форс-мажору. За статтею 617 Цивільного кодексу України сторона повинна довести, що конкретне порушення стало наслідком непереборної сили. Крім того, звільнення від відповідальності не завжди припиняє саме зобов’язання.

Чому контрагента потрібно перевіряти до укладення договору?

Санкційне застереження визначає порядок дій після виникнення проблеми, але не замінює попередню перевірку. Якщо інформація про санкції вже була відкритою, договірне формулювання не гарантує повернення авансу або проведення платежу банком.

До підписання договору доцільно перевірити:

• компанію, її власників, керівника та підписанта;
• структуру власності та осіб, які фактично контролюють компанію;
• український Державний реєстр санкцій;
• іноземні санкційні переліки, якщо вони можуть вплинути на операцію;
• зв’язки з Російською Федерацією та Республікою Білорусь;
• банк, перевізника, виробника або субпідрядника, якщо від них залежить виконання договору.

Для разової поставки перевірку варто провести до підписання договору та перед оплатою. Під час тривалої співпраці її доцільно повторювати перед значними платежами, продовженням договору та після зміни власників, директора чи банківських реквізитів.

Наприклад, компанія уклала річний договір із постачальником. Через декілька місяців у постачальника змінився кінцевий бенефіціарний власник. Якщо договір зобов’язує повідомляти про такі зміни, покупець зможе провести повторну перевірку до перерахування наступного авансу.

Цікаво: Судові справи контрагента: коли це небезпечно, а коли — звичайна практика

Як ми допомагаємо мінімізувати санкційні ризики?

Ми аналізуємо не лише текст санкційного застереження, а й порядок виконання договору. Для цього ми:

• визначаємо, які санкційні обмеження можуть вплинути на операцію;
• аналізуємо предмет договору, порядок розрахунків і переміщення товарів;
• готуємо санкційне застереження з урахуванням конкретних ризиків;
• передбачаємо порядок повідомлення, перевірки та призупинення виконання;
• визначаємо умови припинення договору, повернення авансу та оплати вже виконаного;
• готуємо повідомлення і порядок дій, якщо санкції застосовано під час чинного договору.

У результаті клієнт отримує зрозумілий порядок дій: кого і коли перевіряти, які документи запросити, коли можна призупинити виконання та як припинити договір без зайвих спорів.

Якщо ви укладаєте договір з українським контрагентом або вже виявили санкційний ризик, звертайтеся до нас. Ми перевіримо операцію, підготуємо санкційне застереження та допоможемо передбачити безпечний порядок подальших дій.

Більше про послугу можна дізнатися тут.