Імпорт послуг резидентом. Бухгалтерський та податковий облік

Коли ваша компанія працює з нерезидентами, які надають послуги, ви обов'язково стикаєтеся з таким поняттям як імпорт послуг.

Імпорт послуг – придбання резидентом послуг у нерезидента незалежно від місця постачання послуги (на території резидента чи нерезидента).

Дане поняття досить широке, тому що включає безліч операцій, від консультації до отримання підписки або права на перегляд будь-якої інформації. Саме така різноплановість робить імпорт послуг досить специфічною операцією.

При неправильному трактуванні суті самої послуги або некоректному оформленні документів компанії часто наражаються на ризик нарахування штрафних санкцій при проходженні перевірок ЗЕД. Наприклад:

• неправильно визначили місце надання послуги, внаслідок чого не здійснили нарахування ПДВ;
• суть послуги, що реально надається, не відповідає опису в документах, що підтверджують виконання робіт (договір, акт виконаних робіт та інші) - не повною мірою нарахували податки;
• відсутність звіту про виконання робіт, технічного завдання чи інших документів, що підтверджують факт виконання робіт – не підтверджені витрати;
• не провели коригування фінансового результату на суму придбання у нерезидента, зареєстрованого в країнах з низькоподатковими юрисдикціями - не повною мірою сплатили податок на прибуток;
• та інше.

Всі перелічені приклади показують, що необхідно ретельно аналізувати операції імпорту послуг, і мати “правильний” пакет документів на підтвердження понесених витрат і реальності проведеної операції.

Оскільки при імпорті послуг залучаються резидент і нерезидент, неминучим є участь операцій з перерахування валютних коштів за кордон (з метою оплати послуг нерезиденту).

Цікаво: Умови постачання ІНКОТЕРМС при укладанні зовнішньоекономічного договору

Особливості оплати імпорту послуг в Україні

У зв'язку з поточним військовим становищем у країні діють обмеження щодо оплати послуг та купівлі валюти для оплати операцій, пов'язаних з імпортом послуг.

Більш детально про обмеження ми розповідали тут.

Винятком обмеження є операції, які підпадають під поняття “критичного імпорту”.

До критичного імпорту належать послуги, пов'язані з:

• оплатою послуг, пов'язаних із перевезенням вантажів та пасажирів;
• послугами транспортування та зберігання вантажів;
• результатами комп'ютерного програмування та програмна продукція;
• екземплярами комп'ютерних програм (включаючи їх частини, комплектуючі);
• послугами реєстрації та перереєстрації лікарських засобів;
• послугами медичних лабораторій;
• послугами іноземних DATA-центрів;

Імпорт послуг є операцією зовнішньоекономічної діяльності та підлягає валютному контролю. Зняття операцій із валютного контролю та видача дозволів на придбання валютних коштів на оплату контрактів з імпорту (в тому числі послуг) входить до компетенції банків.

Наші фахівці перед укладенням договору з імпорту послуг консультуються зі співробітниками банку, в якому обслуговується клієнт в частині драфту договору та пакету підтверджуючих документів (з метою зниження ризику відмови у купівлі валюти або зняття з валютного контролю).

Цікаво: Прямий та непрямий контракт у зовнішньоекономічній діяльності

Особливості бухгалтерського обліку імпорту послуг

Імпорт послуг є такою самою господарською операцією, як і придбання інших послуг на території України. Придбані послуги включаються до витрат компанії відповідно до національних (міжнародних) правил бухгалтерського обліку та облікової політики. Усі витрати підприємства мають бути документально підтверджені, і імпорт послуг не є винятком.

Які документи повинна мати компанія для підтвердження витрат на імпорт послуг?

Основний пакет документів, який ви повинні мати (незалежно від вашої діяльності та виду послуги):

• договір про надання послуги;
• інвойс;
• акт виконаних робіт.

Далі, залежно від послуги та її особливостей, необхідно документально підтвердити реальність виконання робіт/надання послуг. Наприклад (не обмежуючись):

1. Для ІТ-послуг – технічне завдання на виконання робіт, відеозапис результатів програмування, Beta-версія програми тощо;
2. Для послуг реєстрації/перереєстрації лікарських засобів: реєстраційне свідоцтво.
3. Для медичних лабораторій: результати аналізів/досліджень.
4. Для послуг з організації конференцій та тренінгів: програма заходу, фотозвіт.
5. Для навчання: програма навчання, методички, результати тестування.

Якщо ви не впевнені, що маєте повний пакет документів для аргументації перед контролюючими органами факту виконання робіт, звертайтесь до наших фахівців, які проведуть експрес-аудит вашого обліку, та допоможуть вам вирішити проблему.

Цікаво: Аудит бухгалтерського та податкового обліку у Києві

Імпорт послуг та ПДВ

Відповідно до законодавства України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції, що постачаються/надаються на території України. Податковий кодекс трактує, що місцем постачання послуг є:

• місце фактичного надання послуг, пов'язаних із майном;
• фактичне місцезнаходження нерухомості під час проведення послуг з нерухомістю;
• фактичне місце надання послуг у сфері культури, мистецтва, науки, освіти та інших сфер діяльності згідно з п.186.2.3 ПКУ;
• місце реєстрації суб'єкта господарської діяльності – одержувача послуг.

Більш детально зупинимося на п.4, згідно з яким місцем постачання послуг є місце реєстрації резидента – одержувача таких послуг. Цей пункт належить до операцій пов'язаних з:

• рекламними послугами;
• консультаційними, юридичними, адвокатськими, бухгалтерськими, аудиторськими послугами;
• послугами з розробки та тестування програмного забезпечення;
• обробки даних та надання консультацій у сфері інформатизації;
• надання майнових прав інтелектуальної власності;
• створення та використання об'єктів прав інтелектуальної власності;
• аутсорсинг/аутстафінг персоналу;
• надання в оренду чи лізинг рухомого майна;
• телекомунікаційні послуги;
• транспортно-експедиторські послуги;
• електронні послуги.

Важливо! Електронні послуги – це послуги, які можуть надаватися через Інтернет, або за допомогою програми на телефоні, планшеті, телевізорі та інших пристроях.

До таких послуг (не обмежуючись) належать:

• надання електронних видань;
• доступ до зображень/текстів/відео;
• підписки;
• надання доступу до баз даних;
• надання дистанційного навчання;
• хмарні сховища;
• програмне забезпечення та його обслуговування;
• надання рекламних послуг та інше.

Виходячи з трактування податкового кодексу, якщо одержувач вищезгаданих послуг є резидентом України, то у нього виникає обов'язок нарахувати ПДВ за операціями, пов'язаними з отриманням послуг у нерезидента.

Наприклад, резидент набуває у нерезидента рекламних послуг на суму 10 тис. дол. У цій ситуації у резидента виникає обов'язок нарахувати та сплатити до бюджету 20% ПДВ від договірної вартості послуг.

Важливо! Обов'язок нарахування ПДВ при імпорті послуг виникає незалежно від статусу платника ПДВ (є резидент платником ПДВ або не платником ПДВ).

Розкажемо детальніше про процедуру нарахування ПДВ при імпорті послуг.

Цікаво: Істотні умови договору ЗЕД: як не мати проблем із постачанням імпортного товару?

Якщо одержувач послуг – платник ПДВ

Такий резидент нараховує ПДВ зобов'язання за правилом першої події (передплата за послуги або акт виконаних робіт).

Базою оподаткування є договірна вартість перерахована в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату виникнення зобов'язання.

Нарахування зобов'язань з ПДВ супроводжується:

• випискою податкової накладної на суму придбаного імпорту послуг;
• включенням правильно оформленої та своєчасно зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної у Декларації ПДВ.

Фактично, резидент - платник ПДВ виходить у «0», оскільки своєчасно зареєстрована податкова накладна на імпорт послуг одночасно відображається як у податкових зобов'язаннях ПДВ, так і у податковому кредиті.

Якщо одержувач послуг – не платник ПДВ

Визначення податкових зобов'язань при імпорті послуг неплатником ПДВ ідентичне схемі з платником ПДВ.

Виняток: неплатник ПДВ не виписує податкову накладну та не включає її до декларації з ПДВ.

При імпорті послуг резидент (не платник ПДВ) зобов'язаний:

1. Скласти Розрахунок податкових зобов'язань із ПДВ у зв'язку з отриманням послуг від нерезидента.
2. Подати розрахунок до ДФС (фіскальна служба за місцем реєстрації одержувача послуг) протягом 20 календарних днів після закінчення звітного періоду, в якому було надано такі послуги (наприклад, послугу надано 5 вересня, розрахунок ПДВ за вересень необхідно подати до 20 жовтня);
3. Сплатити ПДВ до бюджету до 30 числа місяця наступного за звітним періодом, у якому було надано такі послуги (наприклад, послуга надана 5 вересня, ПДВ потрібно сплатити до 30 жовтня).

Цікаво: Способи сплати та відшкодування ПДВ у ЄС у 2022 році

Податок на прибуток при імпорті послуг в Україну

Правила оподаткування операцій з імпорту послуг податком на прибуток визначаються виходячи із застосування компанією податкових різниць (згідно з умовами ІІІ розділу ПКУ), а саме:

• компанія не застосовує податкові різниці - облік операцій та розрахунок фінансового результату ведеться згідно з правилами бухгалтерського обліку;
• компанія застосовує податкові різниці - фінансовий результат збільшується на 30% договірної вартості послуг, придбаних у нерезидентів (в тому числі пов'язаних осіб), які зареєстровані в державах, що належать до "Переліку країн з низькоподатковою юрисдикцією".

Цікаво: Нові правила застосування договорів про уникнення подвійного оподаткування

Податок на доходи нерезидента під час імпорту послуг

Доходи, отримані нерезидентом від продажу, походженням яких є Україна, оподатковуються на доходи нерезидентів відповідно до статті 141.4 Податкового кодексу України.

У частині імпорту послуг під таке оподаткування потрапляють:

• фрахт та доходи від інжинірингу;
• оперативний лізинг/оренда;
• доходи від провадження спільної діяльності на території України (включаючи надання послуг у спільній діяльності);
• винагорода за проведення культурної, освітньої, наукової, релігійної, спортивної та розважальної діяльності на території України;
• страхові внески;
• комісійні та брокерські платежі.

Податок з доходу нерезидента утримується з договірної вартості і сплачується до бюджету податковим агентом (резидентом).

Основні помилки, які припускаються бізнесом при здійсненні імпорту послуг

Наведемо приклад із помилкою клієнта, яка була виявлена ??нами під час проведення експрес-аудитів податкового обліку.

Кейс "Оплата резидентом послуг з навчання за кордоном".

Фактичну послугу навчання надавав співробітникам української компанії нерезидент за кордоном. Наш аудит складався з кількох етапів.

Етап 1: Перевірка документального підтвердження витрат.

У процесі експрес-аудиту клієнт надав:

• договір навчання;
• програму навчання;
• акт виконаних робіт;
• екземпляр методичних рекомендацій;
• наказ по підприємству про проведення навчання (з переліком працівників, що його проходять);
• пакети документів щодо відрядження працівників, які проходили навчання.

У частині підтвердження витрат у бухгалтерському та податковому обліку - пакет документів, наданий клієнтом, повною мірою підтверджує цілеспрямованість витрат та прямий зв'язок із господарською діяльністю компанії.

Результат: Зауважень не виявлено.

Етап 2: Перевірка відповідності нерезидента статусу платника податків країн із низькою податковою юрисдикцією.

Нерезидент, який надавав послугу нашому клієнту, є резидентом Німеччини, яка не входить до переліку країн з низькою податковою юрисдикцією.

Виходячи з цього, операція не потребує збільшення фінансового результату на 30% від вартості послуг.

Результат: Зауважень не виявлено.

Етап 3: Перевірка правильності обчислення ПДВ.

Згідно з документами, які надав клієнт, операція розглядалася в частині надання навчання. Місцем надання нерезидентом послуг освіти є місце фактичного надання послуг, а це територія Німеччини. У даному разі об'єкт оподаткування ПДВ не виникає.

Але на момент проведення аудиту оплати нерезиденту було виявлено, що призначення платежу містить таку інформацію “Оплата за інформаційно-консультаційні послуги згідно з додатковою угодою”.

Додаткова угода (спочатку не була надана клієнтом), згідно з якою проводилася оплата послуг, містила інформацію про зміну предмета послуги з “Навчання персоналу” на “Надання інформаційно-консультаційних послуг”.

Згідно з трактуванням податкового кодексу, при наданні нерезидентом інформаційно-консультаційних послуг, місцем надання таких послуг є місце реєстрації одержувача послуг, у нашому випадку – Україна. У зв'язку з цим вартість послуги є об'єктом оподаткування ПДВ.

У цій ситуації клієнт:

• не провів нарахування ПДВ на договірну вартість послуги – 5 тис. дол. * 36,5686*20% = 36 568,60 грн;
• не виписав та не зареєстрував податкову накладну (на період карантину відсутні штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної);
• не включив податкову накладну до зобов'язань щодо Декларації ПДВ. Штраф при самостійному виявленні помилки щодо декларування ПДВ не повною мірою – 3% від суми незадекларованого зобов'язання (36 568,60 *3% = 1 097,06 грн).

Якщо ваша компанія планує купувати у нерезидента послуги, рекомендуємо зробити розрахунок оподаткування операції до моменту укладання угоди.

Це допоможе не лише уникнути штрафних санкцій при “упущенні” податкових нюансів законодавства, а й розрахувати вигідніші варіанти оплати.

Більше про аудит та його переваги тут.

Інформація про ЗЕД в Україні.

Все про податки та оптимізацію оподаткування вашої діяльності тут.