Відкриття бізнесу в ЄС: що потрібно знати українському підприємцю

Для відкриття бізнесу в ЄС недостатньо лише зареєструвати компанію. Підприємцю потрібно обрати країну та форму компанії, підготувати документи засновників, визначити юридичну адресу і директора, зареєструвати бізнес, стати на податковий облік, відкрити рахунок та, за необхідності, отримати ліцензії.

Водночас порядок відкриття компанії за кордоном залежить від того, чим саме вона займатиметься. Наприклад, підприємець планує продавати одяг у Польщі через власний сайт. У такому випадку потрібно не лише зареєструвати польську компанію, а й визначити місце зберігання товарів, оформити відносини зі складом і перевізниками, перевірити правила маркування, зареєструватися платником ПДВ за наявності відповідних підстав та підготувати правила продажу і повернення товарів.

Якщо ж підприємець створює компанію для надання маркетингових послуг європейським клієнтам, склад і правила маркування товарів йому не потрібні. Однак потрібно правильно оформити договори, визначити порядок сплати ПДВ, організувати бухгалтерський облік та підтвердити банку, звідки компанія отримуватиме кошти.

Отже, країну та порядок відкриття бізнесу потрібно обирати з урахуванням конкретної діяльності, а не лише вартості й строку реєстрації.

За якими критеріями обирати країну для ведення бізнесу за кордоном?

У Європейському Союзі немає однієї форми компанії та єдиного порядку її відкриття. Кожна країна встановлює власні вимоги до статутного капіталу, документів, оподаткування, звітності та управління бізнесом. Для малого та середнього бізнесу найчастіше обирають аналог українського товариства з обмеженою відповідальністю. Така компанія є окремою юридичною особою, а її учасники за загальним правилом не відповідають особистим майном за борги бізнесу.

На практиці вибір країни можна показати на декількох прикладах.

Польща

У Польщі поширеною формою є товариство з обмеженою відповідальністю — spółka z ograniczoną odpowiedzialnością. 

Мінімальний статутний капітал такої компанії становить 5000 злотих. Компанію можна створити за типовим статутом через електронну систему або за індивідуальним статутом із залученням нотаріуса. Польщу доцільно розглядати, якщо підприємець планує:

• продавати товари на польському ринку;

• відкрити магазин, кафе, салон або інший заклад;

• орендувати склад;

• наймати працівників у Польщі;

• співпрацювати переважно з польськими контрагентами.

Основна ставка податку на прибуток компаній становить 19%. Для нових і малих підприємств за встановлених умов може застосовуватися ставка 9%, зокрема якщо їхні доходи не перевищують визначений законом ліміт. У 2026 році такий ліміт становить 2 мільйони євро, але право на знижену ставку потрібно перевіряти окремо, оскільки для неї передбачені додаткові умови та винятки.

Естонія

Естонію часто обирають для компаній, які надають дистанційні послуги, розробляють програмне забезпечення або працюють із клієнтами з різних країн.

Компанія у формі OÜ — естонський аналог товариства з обмеженою відповідальністю — може бути зареєстрована через електронний бізнес-реєстр. Для подання документів та підписання заяв потрібний естонський засіб електронної ідентифікації. Учасник також визначає вид діяльності, розмір капіталу, склад правління та юридичну адресу компанії.

Особливість Естонії полягає в тому, що прибуток компанії за загальним правилом оподатковується під час його розподілу, зокрема у формі дивідендів. Якщо прибуток залишається в компанії та використовується для розвитку бізнесу, податок на його розподіл не виникає. З 2025 року розподілений прибуток оподатковується за ставкою 22%.

Німеччина

Німеччину доцільно розглядати, якщо бізнес орієнтується на німецький ринок, планує відкрити там офіс, виробництво, магазин або наймати місцевих працівників.

Поширеною формою компанії є GmbH — товариство з обмеженою відповідальністю. Його мінімальний статутний капітал становить 25 000 євро. До реєстрації потрібно фактично внести щонайменше 12 500 євро. Статут посвідчується нотаріусом, після чого компанія вноситься до торгового реєстру.

Для невеликого бізнесу може використовуватися спрощений різновид такої компанії — UG. Її можна створити з капіталом від одного євро, але частину прибутку необхідно направляти до резерву, доки капітал не досягне 25 000 євро.

Податкова система Німеччини складніша, ніж одна ставка податку на прибуток. Компанія сплачує корпоративний податок, надбавку до нього та місцевий промисловий податок, розмір якого залежить від громади. Загальне навантаження в середньому становить близько 30%.

Тому Німеччина може бути виправданим варіантом для реального виходу на її ринок для українського бізнесу, але не завжди підходить підприємцю, який шукає лише найдешевший спосіб зареєструвати іноземну компанію.

Таким чином, під час вибору країни потрібно порівнювати не тільки податкові ставки, а й:

• де перебуватимуть клієнти;

• де зберігатимуться та продаватимуться товари;

• де працюватимуть працівники;

• скільки коштуватимуть бухгалтерія, адреса та звітність;

• чи потрібно особисто перебувати в країні;

• які дозволи необхідні для конкретної діяльності;

• де фактично прийматимуться рішення щодо роботи компанії.

Які вимоги виникають залежно від виду діяльності?

Після вибору країни необхідно визначити, що саме потрібно для початку обраної діяльності.

Торгівля товарами

Для відкриття магазину або інтернет-магазину за кордоном потрібно:

• визначити постачальників і походження товарів;

• оформити ввезення товарів до ЄС, якщо вони надходять з України або іншої держави;

• перевірити вимоги до безпечності, складу та маркування продукції;

• визначити місце зберігання товарів;

• організувати доставку та повернення;

• підготувати правила продажу;

• вирішити питання реєстрації платником ПДВ.

Якщо компанія продає товари споживачам у декількох країнах ЄС, ПДВ може сплачуватися за ставками держав, у яких перебувають покупці. Для таких продажів можна використовувати спеціальну систему OSS.

OSS — це система, яка дозволяє подавати одну декларацію щодо відповідних продажів у різних країнах ЄС та сплачувати ПДВ через податковий орган однієї держави. Однак вона не скасовує всі випадки окремої реєстрації. Наприклад, якщо компанія зберігає товари на складі в іншій країні, там може знадобитися додаткова реєстрація платником ПДВ.

Надання послуг

Компанії, яка надає консультаційні, маркетингові, дизайнерські або інформаційні послуги, потрібно:

• визначити перелік послуг;

• підготувати договори з клієнтами;

• встановити порядок приймання та оплати послуг;

• визначити правила сплати ПДВ;

• оформити права на створені матеріали або програмне забезпечення;

• організувати облік доходів і витрат.

Наприклад, якщо польська компанія надає маркетингові послуги німецькій компанії, зареєстрованій платником ПДВ, податок у рахунку за загальним правилом може не нараховуватися, а обов’язок його обліку покладається на клієнта. Однак для цього потрібно перевірити податковий номер замовника та правильно оформити рахунок.

Якщо компанія регулярно працюватиме з європейськими клієнтами, варто окремо вибудувати не лише шаблон договору, а й порядок його виконання, приймання послуг та фіксації результату. Детальніше про це — у матеріалі про налаштування договірної роботи.

Діяльність, що потребує дозволу

Для медицини, перевезень, фінансових послуг, будівництва, громадського харчування, освіти, охоронної діяльності та низки інших сфер однієї реєстрації компанії недостатньо. Так, до прикладу, для відкриття стоматології може знадобитись:

• підібрати приміщення, яке відповідає санітарним і протипожежним вимогам;

• оформити працівників та подати відомості до відповідних органів влади;

• укласти договори на вивезення відходів та обслуговування приміщення.

Якщо спочатку орендувати приміщення, а потім з’ясовувати вимоги до нього, підприємець може не отримати необхідний дозвіл або буде змушений проводити додатковий ремонт.

Працевлаштування

Як правило, трудові, податкові та соціальні обов’язки потрібно перевіряти за законодавством країни, де працівник фактично працює. Водночас для тимчасово відряджених працівників і осіб, які працюють у декількох державах ЄС, діють спеціальні правила, тому необхідність реєстрації роботодавця та сплати внесків визначається окремо.

Якщо польська компанія відкриває магазин у Польщі, працівники, які працюють у цьому магазині, оформлюються за польськими правилами. Якщо ж менеджер польської компанії на постійній основі працює в Іспанії, для цілей соціального страхування, як правило, застосовуватиметься іспанське законодавство, а компанії може знадобитися реєстрація як роботодавця в Іспанії та сплата там відповідних внесків. Водночас трудові та податкові наслідки такої роботи потрібно аналізувати окремо, а для тимчасового відрядження або роботи в декількох державах ЄС можуть діяти спеціальні правила. 

Потрібна професійна допомога з цим питанням?

Залишіть заявку – ми підберемо оптимальне рішення для вашої ситуації.

Замовити послугу

Які етапи потрібно пройти для відкриття компанії в ЄС

Практично відкриття бізнесу в ЄС складається з декількох послідовних етапів.

1. Підготовка структури компанії

До подання документів потрібно визначити:

• засновників та розмір їхніх часток;

• директора і його повноваження;

• назву компанії;

• юридичну адресу;

• види діяльності;

• розмір статутного капіталу;

• порядок розподілу прибутку;

• правила прийняття рішень між партнерами.

Якщо засновників декілька, бажано одразу погодити, хто фінансує бізнес, які рішення потребують згоди всіх учасників та що відбувається у разі виходу одного з них.

2. Підготовка документів

Зазвичай для реєстрації потрібні:

• паспортні дані засновників і директора;

• підтвердження адреси їхнього проживання;

• статут або установчий договір;

• документи на юридичну адресу;

• рішення про створення компанії та призначення директора;

• опис діяльності;

• інформація про бенефіціарного власника.

Бенефіціарний власник — це фізична особа, яка фактично володіє компанією або контролює її.

Українські документи можуть потребувати перекладу, нотаріального засвідчення або апостиля. Апостиль засвідчує справжність підпису, статус підписанта та, за потреби, печатку або штамп, але не підтверджує правильність змісту документа. Необхідність апостиля визначається з урахуванням держави та органу подання, виду документа і чинних міжнародних договорів.

Цікаво: Апостиль чи консульська легалізація: що поставити на документах?

3. Реєстрація та податковий облік

Після підписання установчих документів компанія вноситься до відповідного торгового або судового реєстру. Далі необхідно отримати податковий номер, повідомити відомості про бенефіціарного власника та, за потреби, зареєструватися платником ПДВ і роботодавцем.

На цьому етапі важливо не пропустити додаткові повідомлення. Наприклад, після реєстрації польської компанії потрібно передати податковій додаткові дані, зокрема про адресу діяльності та банківські рахунки, а також повідомити відомості про бенефіціарного власника.

4. Відкриття рахунку

Для відкриття рахунку за кордоном для компанії банк може запросити:

• реєстраційні та установчі документи;

• відомості про власників і директора;

• підтвердження походження коштів;

• опис діяльності;

• договори або домовленості з клієнтами;

• інформацію про країни майбутніх платежів;

• підтвердження зв’язку бізнесу з країною реєстрації.

Якщо підприємець реєструє компанію в Естонії, живе в Україні, працює з клієнтами з Німеччини, а кошти планує переказувати до іншої країни, банк може попросити пояснити таку структуру.

Тому ще до реєстрації потрібно підготувати зрозумілий опис того, як компанія зароблятиме та використовуватиме кошти.

5. Організація постійної роботи

Після відкриття компанії потрібно регулярно:

• вести бухгалтерський облік;

• зберігати договори, рахунки та підтвердження витрат;

• подавати податкову та фінансову звітність;

• сплачувати податки;

• оформлювати рішення засновників;

• оновлювати відомості в реєстрах;

• продовжувати ліцензії;

• подавати звітність навіть за відсутності діяльності, якщо цього вимагає закон відповідної країни.

Окремо потрібно визначити порядок виплат власнику компанії. Кошти компанії не є особистими коштами засновника. Вивести їх можна на законній підставі, наприклад як дивіденди, заробітну плату, винагороду директора або повернення документально підтверджених витрат.

Які зобов’язання залишаються в Україні?

Реєстрація компанії в ЄС не припиняє автоматично податкові зобов’язання її власника в Україні. Якщо ви живете або ведете бізнес у декількох країнах і не впевнені, де саме залишаєтеся податковим резидентом, спочатку варто окремо визначити свій податковий статус. Від нього залежатимуть і КІК, і декларування іноземних доходів в Україні. Більше про це ми писали тут.

Якщо підприємець залишається податковим резидентом України, потрібно виконати щонайменше три блоки обов’язків.

Повідомити про відкриття компанії

У випадках, передбачених статтею 39² Податкового кодексу України, про набуття частки в іноземній компанії необхідно повідомити податковий орган протягом 60 календарних днів.

Повідомлення також подається у разі зміни частки, її відчуження, початку або припинення фактичного контролю.

Подавати звітність про КІК

КІК — це контрольована іноземна компанія, тобто іноземна компанія, яку контролює резидент України. Зокрема, компанія може визнаватися КІК, якщо резидент України:

• володіє часткою понад 50%;

• володіє часткою понад 10%, якщо резиденти України разом володіють 50% або більше;

• фактично контролює компанію незалежно від формальної частки.

Наприклад, якщо резидент України одноосібно відкриває польську sp. z o.o., він володіє 100% компанії. Отже, необхідно перевірити та виконати його обов’язки як контролюючої особи КІК.

Важливо! Звіт про КІК потрібно подавати навіть тоді, коли прибуток компанії звільняється від оподаткування в Україні. Звільнення від податку і звільнення від звітності — це різні речі.

У цьому контексті може бути корисно: Як подати повідомлення про контрольовану іноземну компанію в Україні?

Задекларувати отримані доходи

Якщо власник отримує від іноземної компанії дивіденди, заробітну плату або винагороду директора, такий дохід може підлягати декларуванню в Україні.

Якщо податок уже сплачено за кордоном, його можна зарахувати в Україні у випадках та порядку, передбачених Податковим кодексом і відповідним міжнародним договором. Для цього потрібно отримати документ, який підтверджує суму доходу та сплаченого податку.

У зворотній ситуації, коли потрібно підтвердити іноземному контрагенту або податковому органу, що ви є податковим резидентом України, може знадобитися довідка-підтвердження резидентського статусу. Як її отримати та для чого вона використовується, ми розібрали в окремому матеріалі. 

Отже, сплата податків компанією в Польщі, Естонії чи Німеччині не замінює особистих податкових обов’язків її власника в Україні.

Як ми допомагаємо відкрити бізнес у ЄС?

Ми допомагаємо організувати відкриття компанії у країні ЄС не як окрему реєстраційну дію, а як повний запуск бізнесу. Для цього ми:

• з’ясовуємо, чим займатиметься компанія, де будуть її клієнти, працівники, товари та приміщення;

• порівнюємо умови роботи в декількох країнах;

• визначаємо форму компанії, склад засновників і порядок управління;

• перевіряємо податки, правила ПДВ та вимоги до звітності;

• встановлюємо, які ліцензії та дозволи необхідні;

• готуємо документи та організовуємо реєстрацію;

• допомагаємо підготуватися до відкриття банківського рахунку;

• готуємо договори та документи для початку роботи;

• визначаємо, які повідомлення і звіти потрібно подати в Україні.

У результаті ви отримуєте чіткий порядок запуску: у якій країні створити компанію, які документи підготувати, які податки та регулярні витрати врахувати і що необхідно зробити після реєстрації.

Якщо ви плануєте відкрити бізнес у ЄС, звертайтеся до нас. Ми допоможемо обрати країну, зареєструвати компанію та організувати її роботу з урахуванням європейських вимог і зобов’язань власника в Україні.

Більше про нашу послугу можна дізнатися тут.